У чому поляга особливост полтичного устрою Польщ в 17 столтт?

При розкритт першого питання теми необхдно згадати, що Галицько-Волинська держава в середин XIY ст. втратила свою незалежнсть. У цей час почали змцнюватись сусдн з Украною держави Литва, Польща, Московя. В II пол. XIIIна поч. XIV ст. вдбулося обднання литовських земель в дину сильну державу на засадах християнства.
   1340 року литовський князь Ольгерд проголосив, що вся Русь виновата належати литовцям. У 1362 р. литовц зайняли Кив рушили на Подлля, завдали нищвно поразки Золотй Орд. В той час до Литви вдйшла приблизно половина земель Кивсько Рус. Велике князвство Литовське стало найбльшим у вроп.
   Слд зазначити, що бльшсть укранських князвств, щоб звльнитися вд васально залежност вд Золото Орди, волли увйти до складу Великого Князвства Литовського, яке интенсивно розширювало сво володння. Литовц здобули прихильнсть мсцевого населення, бо воювали з татарами, виганяли х з Украни. Велике значення мало однакове вросповдання (литовц прийняли спочатку православну вру, а з кнця XIV ст. католицтво). Укранська мова була в широкому вжитку, а укранськ княз збергали вс сво привле багатства.
   Столицею князвства Литовського стало м100 Вльно. Вже большой князь Гедимн, що титулував себе владыкой Литовським Руським, був православним, а мати його руська. З часом руська вра, мова, звича настльки поширюються в Литв, що, за словами М. Грушевського, робляться врою, мовою звичаями князвського двору. Вдомо, що Ягайло з Втовтом листувалися злее по-руськи. Звички до русько культури князь Ягайло перенс до Польщ, если став польським владыкой. Мовою руською (староукранською) велик княз пишуть сво привле поодиноким землям, видають ухвали, устави, рзн державн акти, потроху ця мова набува нраву державно. Це був той рдксний випадок, если пануюча полтично народнсть пдпала пд духовний культурний вплив народност пдлегло.
   Державний устрй Большого князвства багато в чому був похожий на устрй Кивсько Рус. Влада концентрувалася в руках Большого князя династ Гедимновичв. Мсцева адмнстраця складалася з удльних князв, а з XV ст. з державних намсникв. При Большому княз дяла так звана Пан-Рада. Спочатку це був злее консультативний орган, а з 1492 р. роль посилються. До не входили удльн княз, намсники, рархи католицько та православно церков.
   Макетом феодальних зздв Кивсько Рус був Большой вальний сейм. Центральна адмнстраця складалася з урядовцв Большого князя: маршалок земський, маршалок дврський, канцлер, пдскарбй, гетьман та н. З XV ст. почина скликатися сейм, у бот якого брала участь шляхта. Одним з найважливших повноважень сейму була участь у визначенн суми податкв для утримання арм.
   Залежнсть укранських земель вд центру полягала головним чином у тому, що вони повинн були платити большому князев литовському данину так звану поданщину брати участь у вйськових походах.
   За всма ознаками форма державного устрою Великого князвства мала нрав, наближений до федерац. Хоча довго , аж до II пол. XVI ст. не було вироблених докладних форм, ан репрезентац земель у центральних органах, ан форм мсцевого самоуправлння, саме центральне самоуправлння не малюсенько характеру влади, вибрано членами федерац (Див. схеми 1, 2).