Пдскажить, як тертор захоплювала Вавилонська держава за часв правлння мператора

Вавлонське держава розташовувалося в Азатському Межирччя (мж рками Тигр вфрат). Перш держави на цй територ виникли на початку 3-го тис. до н. е.. Це були невелик м100-держави, у громадському державному лад яких тривалий час збергалися пережитки родоплемнно органзац. Найдавншим населенням крани, що заклав основи цивлзац у Межирчч, були шумери. Вд цього народу отримало свою назву держава Шумер, сторя якого нарахову см столть.

На пвнч вд шумерв в Межирчч проживали аккадци, як поступово захопили всю територю Шумера створили потужне Шумеро-Аккадское царство, що проснувало майже 100 рокв.

Близько 2000 р. до н. е.. Межирччя було захоплено кочвниками-амореями, що перемогли Шумеро-Аккадское королевство обширно розселилися на його територ. Одним з х опорних пунктв став Вавилон, колишнй большим поселенням уже в останн столття снування Шумеру.Зручне географчне положення забезпечувало пднесення Вавилона. Вн 100 столицею невеликого королевства. Перш п'ять вавлонських царв значно розширили сво володння. При шостому цар, Хаммурап, Вавилон став столицею величезно держави, що включав бльшу частину Межирччя. Створене Хаммурап держава, що отримала назву "Вавилон" на м'я його столиц, було великим, але не сильним. Псля смерт Хаммурап Вавилон зазнала ряд важких поразок вд свох сусдв, в 1595 р. до н. е.. Ветхо-Вавлонське царство було знищено хетами касситами, правлячими Межирччям близько 400 рокв.

Новий пдйом Вавилон пережива в VII-VI ст. до н. е.. Перод з 626 по 539 р. до н. е.. визначаться як час снування Ново-вавилонського, або халдейського, королевства. При Навуходоносора II Ново-Вавлонське королевство перетворилося на могутню державу. Це був час зростання большого землеволодння, розквту рабовласницьких вдносин. Великий розвиток отримали ремесло торгвля, здйснювалося будвництво грандозних храмових, оборонних ригацйних споруд. Опорою очень царсько влади служило жрецтво, колишн виразником нтересв торговельно-рабовласницько верхвки суспльства. Псля смерт Навуходоносора Вавилоном заволодв перський цар Кр.

2. Суспльний державний лад Стародавнього Шумеру

Суспльний державний лад Стародавнього Шумера характеризуться збереженням пережиткв родоплемнно органзац. Особливост ведення сльського господарства, пов'язан з необхднстю органзованого зрошення, зумовили снування територальних громад.

Величезну роль в житт Шумера вдгравало жрецтво, яке становило вищ верстви шумерського суспльства. Храми були центрами управлння сльським господарством.Спочатку вони не мали власно земл, кожне село видляла длянку земл, який оброблявся селянами-общинниками, а збраний з нього врожай вддавали храму. Поступово храми привласнили ц земл стали вести на них самостйне господарство.

У Шумер досить рано була допустима купвля-продаж земл, це стало основою збльшення храмових земель. Частина земель здавалася в оренду. Обширно застосовувався на храмових землях найману працю безземельних селян. Храми органзовували прокладку каналв, збирали податки, управляли життям сусднх мст сл.

Бльше половини населення становили родов общинники. Общинн земл були вихдною точкою для розвитку частного землеволодння та купвл-продажу земл.

Рабв в Шумер було малюсенько - в главному полонен або куплен чужинц. Розрзнялися раби храму раби приватних осб.

Общинники, як втратили зв'язок з громадою, мали правовий статус клнта , володючи особистою волею, перебували в економчнй залежност вд храмв приватних осб.

Шумер не був диною державою. На його територ перебувало клька десяткв самостйних мст та областей. Найбльш вдомими були м100 Ерду, Ур, Лагаш, Умма, Урук, Кш.

На чол м100 област стояв правитель, що носив титул енс (патес). Це був верховний жрець головного мського храму. У раз якщо влада правителя виходила за рамки мста, правителю присвоювався титул лугаля. Функц х були однаков й зводилися до управлння громадським будвництвом ирригацией, храмовим господарством; вони очолювали общинний культ, командували вйськом, головували у рад старйшин народних зборах.

Рада старйшин народн збори обирали правителя, давали йому рекомендац у всх найважливших справах, проводили загальний контроль за його дяльнстю, здйснювали трибунал керування общинним майном. Таким чином, це були органи, обмежували владу правителя.