Як рабовласницьк держави були на територ Украни ?

Кммерйц  найстародавнш по свой назв племена, як мешкали на територ степного Пвдня. Вперше згадуються в письменах в VIII VII ст. до н. е. Кммерйц були пастухо-землеробним племям. В 7 ст. до н. е. були вигнан скфами з територ Пвнчного Причорноморя в Малу Азю. Кммерйц перш кочов вершники.

Сармати  стародавн кочов раномовн племена, родинн скфам. Кочували у степах Казахстану, Уралу, Поволжя, з иного ст. до н. е. панвне положення у степах Пвнчного Причорноморя перейшло вд скфв до сарматв. Кнець х панству поклали нашестя гоплв (середина III ст.) та гунв (кнець VI ст.) Памятники сарматв на територ Украни , Усть-Каменськ кургани. Сармати являли собою не дине родинне племя, а слабо повязаний альянс спорднених часто ворогуючих мж собою племен. Кожне з цих племен прагнуло до панування на Укран.

Сарматськ жнки жили, як колись амазонки: полювали верхи, брали участь у вйнах, одягались, як чоловки. Сармати торгували китайським шовком, кавказьким кришталем, напвкоштовним камнням у ран та нд.

Таври - основне населення горяних та передгрних районв пвденного Криму у першому тисячолтт до н.е. Вд х найменування походять назви Кримського п. острова Таврида, Таврика, Тавря. Перш свдчення о таврах маються у Геродота (5 ст. до н.е.). У кнц иного столття таври попали пд власть Понтйського королевства.

Скфське королевство  було значною мрою дитям сво епохи, рд ввся по батьквськй лн, майно длилося мж синами, панувала полгамя. Разом з померлим чоловком вбивали ховали його молодих жнок.

Скфи  це безумовно, ндовропейц, раномовн кочвники. Серед их були: скфи, орач, землероби. Але вся влада зосереджувалась в руках царських скфв кочовикв, що змушували нших скфв та скфськ племена Украни сплачували м данину. За ними стояло велике, добре озброне кнне вйсько. Розвиваючи у соб войовнич нстинкти, скфськ вони мали звичай пити кров у першого вбитого ворога. Робили з ворожих черепв прикрашен золотом срблом чаш, знмали скальпи.

Це був народ безжалсний, жорстокий до ворогв, але вдданий в дружб помж собою. Крм грабування у вйнах скфи займались торгвлею з грецькими колонями у Причорномор. Вони пропонували вск, мед, хутро, рабв. За це отримували вина ювелрн вироби, предмети розкошв. Завдяки скфам Украна стала важливою частиною антично цивлзац Середземноморя. Через грецьк колон скфи зрозумли грецьку цивлзацю почали шанувати .

У 513 р. до н.е. вйсько перського короля Даря захопило земл ниншньо Украни, але скфи змусили його вдступити. Наприкнц V  початку VI ст. до н.е. скфи пдкорили фракйцв на Дуна. Але у 339 р. до н.е. Флп Македонський, батько Олександра Большого завдав страшно поразки скфам це було початком хнього кнця.

Грецьк м100  держави Пвнчного Причорноморя

Наприкнц VII  початку VI до н.е. греки заснували ряд колонй у Пвнчному Причорномор. У IV ст. до н.е. для грецьких мст на Укран установилась пора розвитку. Найбагатшою з их була Ольвя, розташована в гирл Бугу, вона була центром торгвл мж Грецю та чорноморськими колонями. До центрв торгвл належали Херсонес Феодося в Криму, Панткапей (Керч), схдний Крим, але розквту прийшов кнець. Почалися сварки мж верхвкою та рабами, учистилися напади кочвникв. Змцнення Риму завдало полтичну поразку еллнському свту, майже цле столття тримався Панткапей з сусднми мстами, але у 68 р. до н.е. Рим оволодва Чорноморським узбережжям. Це поверта грецьким мстам на Укран економчну та полтичну стабльнсть. Проте панувати грекам на Укран залишалось недовго. Готи гуни х знищили зовсм.