Як вдбудовувалися взамовдносини мж Данилом та ханом Батим? Допоможть будь ласка.

На початку счня 1245 року галицько-волинський князь Данило Романович зустрвся з ханом Золото Орди Батим. сторики разносторонне трактують цю зустрч та повязан з нею наступн под. Внаслдок переговорв мж Данилом Батим завязалися союзницьк стосунки.
Завдяки цьому галицько-волинськ земл на деякий час були вбережен вд набгв золотоординцв.
6 грудня 1240 року Батий захопив Кив. Завойовницьк полчища рушили вд Кива на захд, винищуючи все на свому шляху. У мст Володимир винищен були поголовно вс мешканц. Русич, захоплен зненацька, кидали сво житла в мстах селах, ховалися по лсах або вткали, сам не знаючи куди. Татари пограбували спорожнлий Галич. Завойовники роздлилися на дв частини: одн через Карпати пшли в Угорщину, нш через Польщу в Слезю Моравю, звдки через три роки повернулися вспять у сво степи.
У 1245 роц прибули посли вд хана Батия до Данила з грзним посланням: Дай Галич!. Данило, зайнятий безперервними вйнами з своми суперниками, не встиг укрпити свох мст не був у змоз дати вдсч татарським полчищам. Вн заздалегдь де в Золоту Орду на поклн до хана, щоб визнати для себя його данником зберегти свою землю.
26 жовтня 1245 року вибрався Данило в гост до хана Батия. По дороз захав у Кив, дал до Переяславля. На початку счня 1246 року вн прибув до Батия на Волгу. Данила лякали чутки, що монголи змусять його, християнина, кланятися кущу, вогню мертвим пращурам. Здесь його зустрв прислужник князя Ярослава Всеволодовича Сонгур сказав: Брат твй Ярослав кланявся кущу тоб кланятися, на що ввповв розсерджений Данило: Диявол сказать з уст ваших. Бог запре губа тво не буде почуто слово тво. В цей час Данила покликав Батий. Князь був втшений, що його не примушували робити нчого такового, що скидалося б на служння долам. Батий звернувся до нього: Даниле! Чому ти си давно не прийшов? Але якщо нин ти прийшов си, то й се добре. Чи пш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис? Данило вдповв: Дос я не пив. А нин ти велиш пю. Батий сказав: Ти вже наш таки татарин. Пий наше пиття!.
Гостював Данило у Батия двадцять пять днв отримав дозвл управляти галицько-волинськими землями. Рдн близьк радли, що Данило повернувся живий здоровий вд Батия, але журилися з його приниження. Про це пише з жалем лтописець: О, лихша зла честь татарськая! Данило Романович, що був дворянином великим, володв з братом свом Руською землею, Кивом, Володимиром, Галичем, ншими краями, нин сидить на колнах холопом себе назива! А вони данини хотять погрози дуть, () вн життя не надться! О, лиха ти, честь татарськая!.
Хоч для Данила ця гостина у хана була принизливою, проте вн досягнув успху зберг свою державу на деякий час вд грабжницьких нападв татарсько орди.
В лтопис згадка про те, коли Данило зустрвся з нмецькими послами. Останн дивувалися з незвичайного для них озброння русичв (з хньо блискучо татарсько збро). Можна припустити, що Данило мав певн домовленост про економчну спвпрацю з монголо-татарами. В лтопис неодноразово згадуться про те, що Данило змушений поставляти збжжя, коней або навть надавати вйськову допомогу монголо-татарам у хнх походах на Польщу, Литву тощо. Золотоординськ хани нередко називають Данила спльником. Ймоврно (за умовами уговору) мж Данилом Батим русич монголо-татари змушен були спвпрацювати саме у вйськових економчних питаннях. Проте нема згадок, що Данило уплачивав данину монголо-татарам. Очевидно, вдносини мж Данилом Батим були вдносно дружними. А одна з версй, що Батий дозволив 100 расправамським смям переселитися до Галича, засвдчу швидше про спвпрацю обох правителв.
Свом дипломатичним хистом Данило зумв зберегти Галицько- Волинську державу вд розорення монголо-татарською ордою.