"Особливост життя у селах часв Рус" ставлю 25 банкетов

"Особливост життя у селах часв Рус" ставлю 25 раутов

Задать свой вопрос
1 ответ
Бльшсть тогочасного населення Рус медлила в неукрпле-их поселеннях, як називали так, як сьогодн, - селами. У давньому сел було пвтора-два 10-ки жител, споруджених з дерева. Житла русич заглиблювали в землю на 30 - 80 см, нод й бльше, тому х називають напвземлянками. У таких спорудах було затишно, вони швидше нагрвалися й довше тримали взимку тепло, а влтку - збергали прохолоду. У хат в кутку була пч з глини або каменю, яку топили по-чорному, тобто так, що дим виходив крзь двер чи невелике вкно, чи просто крзь солом'яний дах.Селяни вирощували ячмнь, овес, згодом жито та пшеницю. З городини знали рпу, капусту, редьку, огрки, буряк, моркву, горох, цибулю й часник. У садках росли вишн, сливи, яблун. З тварин розводили велику рогату худобу, кз, овець, свиней. Помчниками в господарствах були воли та кон. Живучи помж лсв, у краю рчок та озер, русич не нехтували тисячолтнм мисливським рибальським досвдом. Знали бортництво. Полювання та бортництво давало змогу отримувати не лише додатков харч, а й хутро, мед вск - чи не найцннш товари, як русич збували сусднм народам.Доберть клька менникв, прикметникв, дслв, як б розкривали змст прочитаного.Заможн мщани - бояри та дружинники - носили дороге вбрання, пошите з заморських тканин, хутра й шкри, оздоблене коштовностями. За верхнй одяг чоловкв, жнок верховодив плащ. Плащ набросали на плеч й застбали на правому плеч застбкою-фбулою. Найбагатшими й найрозкшнше оздобленими, звичайно, були князвськ плащ. х шили з дорогих кольорових вовняних тканин. Кра таких плащв обшивали золототканими стрчками, смугами з дорогого хутра, а поли -золотою вишивкою, нашивними орнаментованими бляшками з золота та србла.Князвський костюмчик складався, окрм плаща, з довго верхньо сорочки з дорогих тканин, штанв та чобт з гарно вичинено та фарбовано (здебльшого в червоний чи зелений колр) шкри. Доповнювала вбрання шапка з хутряною опушкою, дадема та барма - комр-наплчник з коштовностей. Обов'язковим елементом давньоруських костюмчикв була сорочка. У сорочки вдягалися селяни, княз. Княгин, дворянин та багат городянки поверх сорочок носили також довгий верхнй одяг тункоподбного раскраиваю з ширшими, нж у сорочок, рукавами. Жноче вбрання доповнювали пояси. Заможн жнки обожали прикраси - золот й србн ланцюжки, намиста, сережки.Теплим верхнм одягом, який носили чоловки, жнки, були кожух свита. Княз, бояри, багат дружинники та купц ходили в кожухах з блки, горностая, куниц, а мський простолюд та селяни - з ведмедя, овчини та козячих шкур.Наш земл в 9-10 ст. чужинц називали краною градв. Гради, тобто фортец, споруджували з дерева - городили, звдси й назва - город, або град. Укрплен поселення поступово перетворювалися на м100. Велик м100 складалися з трьох частин. Одна з их - дитинець. Це найстарша частина мста, розташована найчастше на узвишш, гор. Змцнена стнами, валами й ровами, ця частина давнього м100 й була фортецею. На дитинц будували князвськ та боярськ двори. Вд часв хрещення Рус саме тут розташовувалися найважливш церкви й собори. Нижче дитинця простягався подл. Саме здесь мешкали ремсники та купц, здесь був торговий майдан, чзалежав вд рельфу мсцевост. Сходилися вони до торгово площ, бля мських брам чи дитинця. Центральна вулиця пролягала здебльшого вд головно брами передмстя до дитинця. Вулиц вимощувалБудвл в давнх мстах розташовували рядами, мж якими лишали прозд - вулицю. Напрям вулиць нередко и дерев'яними настилами.Мста заселяли переважно ремсники. Чимало мешканцв мст жило з торгвл. У больших мстах мешкали князвська отчизна, бояри, дружинники, духвництво.Пд садиби простолюду вдводили невелик длянки земл. Сво хати городяни розташовували в глибин двору. Це були здебльшого однокмнатн, з глиняною пдлогою, заглибленою в землю, будвл, площею не бльше 18 - 20 м2. Споруджували також господарськ примщення: навси, клун, хлви.Садиби й житла представникв заможних верств були багатш й просторш. Княз та бояри медлили у двоповерхових хоромах з багатьма примщеннями.У князвських палацах, боярських хоромах завжди було гамрно. Здесь чатували дружинники, метушилися слуги, юрмилася челядь. Звдси вддавали накази, здесь судили й урядували, сюди звозили данину. У просторих больших залах, де збиралися дружинники князя, часто вдбувалися бенкети.
, оставишь ответ?
Имя:*
E-Mail:


Последние вопросы

Добро пожаловать!

Для того чтобы стать полноценным пользователем нашего портала, вам необходимо пройти регистрацию.
Зарегистрироваться
Создайте собственную учетную запить!

Пройти регистрацию
Авторизоваться
Уже зарегистрированны? А ну-ка живо авторизуйтесь!

Войти на сайт