риси байрончного героя в образ Григоря Печорна.

Григорй Олександрович Печорн молодий офцер, висланий на Кавказ, де вн повинен вдбувати вйськову службу. Печорн здобув блискучу освту, вн розумний, начитаний, здбний, смливий, але водночас аристократично зверхнй, егостичний, цинчний. Його головна риса нтелектуальний скептицизм. Печорн не сприйма в готовому вигляд няких моральних стин, духовних цнностей, усе пдда сумнву. Водночас самого для себя Печорн не вважа мрилом усх цнностей. Вн не ма готових рецептв дино верно поведнки, тому сумнваться у власних вчинках та думках. Саме тому вн постйно х аналзу, в цьому самоаналз виявляються його прагнення до самопзнання, намагання зрозумти людей, як його оточують, соцальн та етичн норми, що х людину зобов'язу дотримуватися суспльство, бажання збагнути флософський сенс життя, сущность призначення людини, дивовижного поднання в нй добросердечна злобна, свободи необхдност.

З вол творца Печорн немовби проходить випробування рзними життвими ситуацями, насамперед коханням дружбою. Кохання до Бели взамне, але тимчасове захоплення Ундною залишаться без вдповд; княжну Мер Печорн не кохав вд самого початку; те, що Вра по-справжньому дорога йому, вн розум, злее втративши . В коханн Печорн незмнно зазна поразки, оскльки саме воно для нього швидше грою, нж справжнм почуттям, влада над почуттями жнки виявляться для нього принадншою, нж сам почуття. Не щастить Печорну в дружб. Вн зберга дистанцю в стосунках з медиком Верне-ром, холодно та зверхньо поводиться з Максимом Максимовичем, бо вони не розумють його.

Ус д, на як спрямову себе у свох духовних пошуках Печорн, зрештою прямо або опосередковано руйнують дол нших людей стають причиною його власних страждань. Така життва позиця Печорна призводить до того, що, внутршньо добропорядочна моральна людина, вн сприйматься свом оточенням (а зрештою читачем) швидше як постать негативна. Лрмонтов у передмов до роману зазначав, що його герой це портрет, складений з порокв усього нашого поколння, у повному х розвитку (тут дал пе реклад О. Кундзича). Печорн зображений у протирчч мж глибиною натури жалюгднстю дй, писав Блнський.

Трагчна толика людини, позбавлено можливост з користю застосувати свою кипучу енергю в сучасному й суспльств тому змушено витрачати на дрбниц, вдтворена письменником у всй складност суперечливост, з большою художньою переконливстю. Я почуваю в душ мой сили неосяжн, запису Печорн у свй журнальчик. Але, аналзуючи сво життя, вн дйде висновку про безцльнсть нкчемнсть власного снування. Невже мо дине призначення на земл руйнувати чуж над? журиться Печорн. Вн мимовол став на перешкод чесним контрабандистам (Тамань), спричинив загибель Бели та рдних (Бела) Грушницького (Княжна Мер), викликав Вулича на смертельне пар (Фаталст), позбавив спокою доброго кавказького офцера (Максим Максимович). Неспокйна натура Печорна постйно вимага руху, д, але вс його метання приречен й ведуть злее до порожнеч смерт, тому цо вн не тльки герой свого часу, але й жертва цього часу.

Трагчна приреченсть бути заручником тих сторичних умов, у яких з'являться ця непересчна людська особистсть, спорденьку образ Печорна з пушкнським Онгним. Пояснюючи образ Печорна, критик Вссарон Блнський писав, що це Онгн нашого часу, герой нашого часу, а росйський суспльний дяч письменник Олександр Герцен називав Печорна молодшим братом Онгна. Онгн, Печорн змальован як кращ представники сво епохи, але якщо 20-т (онгнськ) роки були роками суспльного пожвавлення, надй сподвань на змни до кращого, то 30-т (печорнськ) роки, псля поразки декабриств, рзко змнили ситуацю на грше, поклавши край люзям щодо можливост прогресивних змн у Рос в умовах деспотичного правлння. Тому якщо Онгн (хоча б гпотетично) ще б мг для себя знайти в суспльно кориснй дяльност, то Печорн тако можливост був позбавлений вд самого початку. Саме тому Блнський стверджу, що Онгн нудьгу, а Печорн стражда, вбача в характер Печорна перш за все перехдний стан духу, в якому для людини все старе вже зруйновано, а нового ще нема в якому людина злее можливстю чогось реального в майбутньому цлковитою примарою в сучасному. Печорн це тип зайво людини, яка не може змиритися з аморальними законами сучасного й суспльства , можливо, саме через це гине передчасно.