Придумать легенду :)

                                                  Лебедине прокляття
     В одному мальовничому сел Украни було глибоке красиве озеро. Бля озера зеленв луг цвли рзномантн лугов квти.Трохи отдал височли пылай.
     Кожно весни в цей райський куточок прилтали ста диких лебедв. Красив, горд птахи плавали по озеру, милуючись свом вдображенням у вод красою, яках оточу.
     Навть не пдозрювали лебед, що саме тут з ними може трапитись лихо.
     Якось восени, если настала пора вдлтати в тепл кра, украшав птахи пднялись в повтря, покружляли навколо озера вже збирались летти, як здесь пролунав пострл. Закрвавлений птах впав на землю почав битися крилами, не маючи сили злетти. Стрлою кинулася до нього лебдка. Лтаючи навколо нього, пднмалюсенька дзьобом його за пр"ячко, намагалась пдняти йому голвку - та все марно. Птах не пднмався, злее сумними очима дивився на свою кохану.
     Тод лебдка знялась у повтря стала над ним кружляти. Це було схоже на прощальний танець. Сльози текли з глаз.
     Тим часом вийшов з-за кущв мисливець попрямував до пдстреленого лебедя.Смючись, вн кинув його в торбу понс додому.
     Лебдка летла за ними сльози капали на цього чоловка, але  це були останн сльози, бо в той же денек вд пламенея вона розбилася об скелю.
     Тльки мисливець переступив порг сво домвки, як сам покрився пр"ям, а замсть носа рота в нього з"явився дзьоб, як у лебедя. Чоловк бгав по хат, як навжений. Вн заглядав у дзеркала, потм розбивав х, але нчого не змнювалось. Його жнка не могла зрозумти, що сталось, бо чоловк перестав розмовляти людською мовою, а почав розмовляти лебединою розумти .
     Раптом чоловк зупинився. Вн почув, що хтось його кличе, але не мг зрозумти хто звдки. Виршив пти на глас прийшов до торбинки, в якй лежав знесилений птах.
     Розказав лебдь чоловков,що це на нього накладено лебедине прокляття, що лебедв вбивати не можна, бо станеться зло з тим, хто це зробить.
     Чоловк тод зрозумв, що його покарано правосудно. Вн виршив виправити свою помилку приклав багато зусиль, щоб врятувати птаха, але через дв недл той помер.
     Як тльки це сталось, чоловк вдразу повнстю перетворився в лебедя. Кожного денька односельчани бачили, як вн лтав над свою домвкою. Лебед не прийняли його в свою стаю, а до людей не мг повернутись, бо вн - птах.
     Кажуть, в нього постйно капають сльози з очей, як колись в нещасно лебдки.
     Вдтод люди переказують цю сторю свом дтям та внукам. Деяк жалють лебедя з лебдкою, деяк - чоловка, але висновок зробили один:
Лебедв вбивати не можна!