почему евгения онегина считали излишним человеком

Читаючи книги надовго запам*ятовуш тльки справжн витвори мистецтва. Можуть вкарбуватися в пам*ять цкавий сюжет, просто смшний момент чи оригнальний головний герой. У роман у вршах вгенй Онгн мен запам*ятався саме головний герой. Вн видлявся з тогочасного натовпу й саме тому був там зайвим.


Мабуть, варто розбратися чому саме вгенй став зайвим. Ще на початку свого роману Олександр Пушкн зазнача, що юнак отримав освту таку, як вс нш молод люди того часу мы все обучались по немногу чему-нибудь и как-нибудь. Отже, Онгн не був дуже освченим, але його знання вистачало, аби таким здаватися. Життя вн вв таке же, як й нша аристократична молодь дев*ятнадцятого столття. Пвдня юнак дремав, потм вигадував як урятуватися вд нудьги, а ввечер здив по запрошеннях, на бали, до театрв та прогулювався по вулицях Петербургу.
Хоч вгенй намагався бути як ус, але вищий свт йому обрид, свтськ люди почали дратувати й вн тка до села, у маток, який дстався в спадок вд дядька. Ось тут ми бачимо, що герой ма ще тонку душу, почуття чест. Розбещенсть золото молод того часу не могла не викликати в юнака почуття вдрази та нудьги свою одномантнстю.
Але не тльки склад душ зробив вгеня Онгна зайвим. Його власн риси характеру, як можна було б змнити, зграли проти нього. Поки юнак живой у сел, вн познайомився з Володимиром Лнським, поетом, та отчизною Ларих. з першим головний герой роману затоваришував. Тетяна Ларна закохалася в вгеня, але вн вдкинув почуття, бо боявся за свою свободу. З часом, через шсть рокв, Онгн про це пошкоду, але буде пзно. Свого часу вн вдмовився вд кохання двчини, вн покинув саму. Ви розумте, що вгенй Онгн сам вдштовхнув людину, яка могла б стати йому найрдншою душею. з Лнським ситуаця склалася по-дурному та ще трагчно для поета. На балу в Ларих, псля Тетяниного освдчення в коханн, вгенй почина придляти увагу старшй сестр Ольз, у яку був закоханий Володимир. Лнський, звсно ж, обурився та з почуття гдност викликав пдлого Онгна на дуель. Якби тльки головному герою вистачило клепки розповсти про все поетов, то той, напевне, зрозумв би ситуацю й залишився б живим. Проте гордсть та сильно розвинене почуття власно гдност не дозволили вгеню цього зробити. Вн не був убивцею, його не вабила зброя, але стрляти хлопець погодився. Так само й В. Лнський. Вн звик стискати в руц перо, змочене в чорнил, але аж няк не курок пстолету. Навть трошки побивався поет через цю дуель, бо вважав вгеня свом приятелем.
Отже, не спецально вбивши Лнського, вгенй втратив останнього справжнього друга. Вони мали идентичен характери й могли б разом пдтримувати один 1-го, але через власну дурсть Онгн залишився один.
Загалом, довести, що головний герой роману у вршах зайвою людиною можна набагато простше. У однй з чернеток вгеня Онгна О.С. Пушкн сам пише, що Онегин тут как излишний был. Так зайв люди того часу ставали революцонерами-декабристами. Подейкують, що Олександр Сергйович хотв вивести свого героя на Сенатську площу, проте так цього не зробив.
Через оцю самотнсть вгеня роман здаться незакнченим. Навть якби создатель дописав його до крапки та додав ус недописан глави, усе одно образ покинуто, на схожо на нших людини наче щось отобрав у цього твору й не погоджувався вддавати