Поможть!!! Твр ,, Утвердження народно морал у дус просвтництвау поем ,,

ван Котляревський... м'я це викликав у кожного яскрав асоцац: безсмертнй Еней, невмируща Наталка героня п'си, що стала праматр'ю нового укранського театру.

Що забезпечило Наталц Полтавц безсмертя у вках? Найкраще можна вдповсти словами О. Гончара: Два столття живе на свт безсмертний создатель Енеди й Наталки Полтавки поет, веселий мудрець, в якому мовби уособився оптимзм народу, його дужий, не пдвладний смутков дух, патротичне чуття, обдаровансть, моральна чистота.

Ц риси надзвичайно виразн в п'с, характерн для всх персонажв.
Твр позначений народнстю, нацональним колоритом насамперед через риси нравв дйових осб.
Доброта бльша або менша, а то й мзерна, але доброта. Великодушнсть яка вже не хто, на яку здатний, але великодушнсть. Щирсть може, у возного й ледь цинчна, если йдеться про взяточок, сирч винуждений подарочок, але вдверта. Отже, вс геро втлюють у соб найвищ прояви народно морал. Хоч у образ головно герон, безперечно, найяскравше висвтлено внутршню красоту людини.

Наталка чесна, стыдлива полтавська двчина. Вона щиро покохала Петра чека його, хоч як важко й доводиться в житт. Вона здбна, роботяща. Але найкраще про душевну красу можна сказати словами виборного: Золото не двка!.. Окрм того, що красива, розумна, моторна до всякого дла дотепна яке в не добре серце, як вона поважа матр свою; шану всх старших для себя; яка трудяща, яка рукодльниця....

Розум кмтливсть Наталки найбльше виявляються в розповд з водним. Як влучн дотепн вдповд да вона, проста селянська двчина, цьому освченому хвальковитому чиновнику: знайся кнь з конем, а вл з волом, шукайте соб, добродю, в город панночки....

А як Наталка обожать свою матр, що для не найдорожча найкраща в свт! Вона погоджуться на все, щоб заспокоти стару неньку, щоб не бачити слз, хоч при цьому сама стражда. Проте, если виршуться доля, Наталка д смливо ршуче. В образ головно герон Котляревський втлив народний деал укрансько жнки, морально краси. Проходять роки, але в найстотншому цей деал залишився без змй, тому що духовне багатство, чистота чеснсть працьовитсть сердечнсть з плином часу на старють, бо загальнолюдськими вчними.

Першими у ряду жночих образв трудвниць створених в укранськй лтератур, був образ Терпелихи бдно жнки з мрями про кращу долю, достаток, з стйкими принципами народно морал.
Свордним нравом надлений Петро. Вн надзвичайно чуйний вразливий, але неспроможний боротися за сво щастя, оскльки боться, що завдасть коханй ще бльших непримностей. Це людина покрна дол вихована на кращих принципах християнсько морал.

Неординарним персонажем й Микола. Ненав'язливо, але наполегливо вн допомага закоханим вибороти сво щастя, жартами пднма хнй дух настрй. Вн разум хвалити людей за добру справу, встановити згоду мж вороже настроними людьми: От такой-то наш полтавц! Коли дло пде, щоб добросердечно зробити, то один перед другим хватаються. В уста героя Котляревський вклада власн роздуми про нацональний народний нрав.

Навть в нехорошему образ возного автору вдалось показати риси позитивн. Людина, яка здатна на кохання, уже людина. Людина, що могла бути щасливою, але з жалю, з спвчуття, не пшла до мети по головах, справд людина. Якщо возний, прагне виправдати сво вчинки, сказать про их це означа, що його истязать сумлння, отже, ще жива совсть.

Суперечливою й неоднозначною особистстю також виборний. Вн добродушний, не позбавлений гумору, спостережливий дотепний, гострий на слово. Але при цьому Макогоненко хитрий, як лисиця, на вс сторони мотаться... недалекоглядний малоосвчений, може бути й жорстоким, бо вже спробував влади. Але десь у глибин душ вн ще ма совсть, тому, побачивши, що заварилося з його допомогою, вн почина рятувати становище, вм пом'якшити бль, втша возного. Образ возного типовий. У ньому драматург збрав талановито узагальнив найстотнш риси сльсько верхвки.

. П. Котляревський честно реалстично вдтворив картини народного життя, смливо вивв на сцену простих звичайних людей, показавши х моральну красоту. Тому п'са Наталка Полтавка впевнено переступа предел сторч, перлиною укрансько свтово лтератури.