Яка головна думка твору Ернеста Сетона-Томпсона "Снап" ?

Отзыв: Я дуже люблю тварин, особливо собак. Намагаюся бльше дзнатись про их. Особливо мене цкавлять породи собак, хн характеристики. Знайомлячись з довдковою лтературою стосовно перших друзв людини, робила висновки щодо власних вподобань т чи ншо породи зрозумла, що бльш за все мен подобаються грашков собаки. 1-го разу подруга, знаючи про мо захоплення собаками, порадила прочитати оповдання Сетона-Томпсона Снап. Не зволкаючи н хвилини, я ковтала слово за словом. Моя уява малювала тендтного бленького песика з малюсеньким хвостиком, чорними оченятами та носиком-рильцем поросяти. Хотлося його потримати, попестити. Але це бажання миттю зникло, тльки-но я почала розумти його нрав. Чим отдал я занурювалась у рядки оповдання, тим бльше мен ставало соромно за грашкових собак. Та що там за собак! Соромно за для себя, за сво слабкост: я боялася важких домашнх завдань, товстих книжок, деяких хлопчакв з сьомого класу. Снап подавав мен приклад очень особистост. Так, саме особистост. Мен хотлося йому наслдувати, йому, малюсенькому песику. Я довго плакала, коли помер Снап. Вопила радла одночасно, бо вдкрила для для себя породу бультеррв, тепер мою улюблену. А ще зробила для для себя головний висновок: собаки не грашки, не слуги людини. Вони наш найкращ друз, що заслуговують на повагу навть на наслдування. Основная мысль(цытата из текста): Ось це була смливсть справжня смливсть! Без смливост в нашй справ багато не досягнеш.