як ч вдкрив для для себя китайську поезю

3 618 року в Кита починаться правлння династ Тан, котре тривало майже триста рокв. Внаслдок об'днання ворогуючих мж собою князвств було створено могутню танську державу.Доти небачена широта сплкування з зовншнм свтом сприяло знайомству з рзними дос незнайомими для Китаю релгйними поглядами. Ця широта сприяла релгйному терпнню, а разом з ним свобод висловлення думок.Традицйна повага до лтератури набула удобного характеру: одним з головних предметв на екзаменах на чиновнич посади була поезя. Поезя усляко заохочувалася нердко правителями крани, як сам писали врш. У полтику лтературу прийшли вихдц з смей середнх дрбноматних землевласникв, котр виросли в селах були бльш близьк до народу, нж стара аристократична верхвка. Це не могло не вплинути на лтературу.Свтогляд танського лтератора набагато розширився. Життвий досвд поета вже не обмежувався рдним селищем недалеким мстечком, а охоплював велику крану з неоднаковими умовами життя в рзних куточках. Поет, який усе частше був державним бюрократом, свою службою, творчстю змушений був брати участь у житт крани.Если ми звертамося до тансько лтератури, передусм ми говоримо про лричну поезю. Вона продовжила й розвила велик досягнення минулого й пднялася на небувалу височнь.Долаючи внутршню порожнечу та квтчастсть вршв V- VI столть, перш танськ поети хоча й були носями цих вад, але на хню творчсть вже лягла печатка нового: майбутня простота форми й глибина поетично думки.У танськ часи переживали свй розквт п'яти- семисловн врш з двохрядковою строфою, з обумовленим чергуванням тонв, з диною римою. Вони дали велику можливсть застосуванню в поез розмовно мови. Новшество тансько поез поднувалося з традицйнстю зображальних засобв висловлювалося не тльки у вдкритт ново, але - нередко - в поглибленн звично теми. Гори й рки, застава та мсяць, мандрвник, верба й весна - все це снувало й розвивалось у китайськй поез з давнх-давен, все це набувало протягом столть нову забарвленсть. У рус поез вд пднесеност до повсякденност й конкретност вдобразився той генеральний напрямок поез танського часу, на якому були досягнут найбльш перемоги.На початку тансько поез стояли так видатн майстри, як Ван Бо, Лу Чжао-лнь, Чень Цз-ан, Мен Хао-жань, Гао Ш та нш. Окрм "тихо" поез того часу була й нша - поезя битв мандрв, яка зображувала людину в неспокйних, бурхливих обставинах. Кожен з цих рзних поетв так чи накше передував творчост свох генальних сучасникв - Л Бо та Ду Фу