Твр на тему: Мо роздуми над повстю Тарас Бульба.

Як по-рзному несподвано показана справд людська, искренна сутнсть Тараса Остапа. Зовн суворий непохитний, здавалося б, навть жорстокий грубий, Бульба думав про давню давнину Вн думав про те, кого вн зустрне на Сч з свох колишнх товаришв. Гадав, хто вже, як живуть ще. Сльоза тихо туманила його зниц, посивла голова журливо похилилася . Священною память минулого, врнсть товаришам, людському обовязку почуття! Так само суворий Остап: виявляться, вн весь у спогадах про залишену матер: Вн искренно серце сльози бдно матер, тльки це його бентежило змушувало в задум хилити голову. Не те Андрй, думи якого в Кив, де зустрв вн прекрасну полячку, дочка ковенсько воводи.Привльн, багат степу, за якими нколи плуг не проходив, вдкривають не тльки радсть прилучення до квтучо природи: у лайливе, важкий час вони ховали постйну загрозу, не раз ставали вычищаем полем, мсцем кривавих зткнень, де з орулшем в руках необхдно було вдстоювати право на вльне життя вд ненависного ворога-кочвника. варто було Тарасу Бульб побачити маленьку, чорнли в далекй травок точку танцював татарина, як ураз приймаються найсуворш входи безпеки, щоб уникнути можливо засдки або вдкритого нападу. Прискакавши до рчки, вони довго пливли нею, щоб сховати слд свй. Степ тала в соб небезпеку, постйно загрожувала життю людини, вимагала пильною захисту, озброно охорони.Три дн тривав шлях Тараса Бульби та його синв. Нарешт показався Днпро: Ось вн блищить удалин темною смугою вдокремився вд обрю. Вн дихав холодними хвилями стелився ближче ближче, аж нарешт охопив половину вс поверхн земл. Це було те мсце Днпра, де вн, дос здавлений порогами, брав, нарешт, сво шумв, як море, розливаючись на вол gt; Незабаром загн Тараса Бульби виявився при взд в Запорзьку Сч. Учн повинн звернути увагу, як урочисто Тарас Бульба та його сини готуються до взду: Козаки поправили жеребцов. Тарас пдбадьорився, пдтягнув дужче на соб пояс гордо розправив рукой вуса. Молод сини його теж оглянули для себя з нг до голови з якимось острахом та невиразною втхою, вс разом вхали в передмстя, що було за пвверсти вд Сч . Адже наста найвдповдальнший момент хнього життя прилучення до вльному запорзькому вйську!