Михайло Коцюбинський Дорогою цною. Виписати з описв природи приклади персонфкац у

У твор Михайла Коцюбинського Дорогою цною, крм основних дйових осб, ще одна дйова особа це час. Пригоди Остапа Солом укладаються в меж клькох тижнв, але змст твору охоплю близько двох столть. Читаючи оповдання, ми глибоко проникамо у славн й трагчн сторнки стор укранського народу.Дялося се в тридцятих роках минулого столття, перше речення твору вводить нас у минувшину. На вльн укранськ земл прийшла панщина. Крпосники заганяли селянство у ярмо, а воно тягло свою долю з глухим ремством. Люд, немов бешеный тур, загнаний, знесилений, але ще овяний чистими степовими втрами, мряв про волю. Крпацтво пдминало пд для себя волелюбних степовикв, та часом пани з жахом помчали бешеный вогонь у очах пдкорених селян. Вльний дух народу ще тлв пд попелом невол, ще з долонь старшого поколння не зйшли мозол вд шабель молодь рвалася з невол у Бессарабю, на вльн земл. Там, за Дунам, козацтво органзувало нову Сч, звдти на Украну, немов контрабанду, пересилало палк заклики ткати на волю.Крпаки спалювали садиби панв, псували знаряддя, з зброю в руках виступали навть проти царських вйськ. Настав час Устима Кармелюка.ншою формою протесту була втеча крпакв вд пана. Це явище стало таким масовим, що в деяких селах залишилося менше половини крпакв. У архвах збергаються документи, в яких сказано, що тльки на Кивщин на березень 1816 року налчувалось 25 тисяч уткачв. х розшукували спецальн загони, ловили жорстоко карали, щоб страх перед шпцрутенами засланням у Сибр став пересторогою тим, що готувалися до втеч, але потк мятежвникв вд того не зменшувався.Ще про одну сторичну подю говориться в оповданн про повстання укранського народу, яке окрестили Колвщиною.У 70-х роках XVIII столття кордон Реч Посполито доходив аж до Кива. Поляки вважали укранцв бидлом, забороняли розмовляти рдною мовою, глумилися з православно ври. Пани-шляхтич присволи соб право карати навть страчувати селян за прояв найменшо непокори. Наляканий розмахом боротьби польський уряд ухвалив постанову, що забороняла помщикам убивати селян, але магнати шляхтич були невдоволен цим ршенням сейму 29 свирепого 1763 року в мст Бар на Подлл створили конфедерацю полтичне вйськове обднання, яке боролося за збереження необмежено влади польського панства. Ось тод почалося повстання гайдамакв, яке сколихнуло всю Украну. Його очолив запорозький козак, якого записали пани крпаком, Максим Залзняк. Близько 1300 гайдамакв виступили у визвольний похд попрямували до мста-фортец Уман. Проти их конфедерати вислали кнноту на чол з сотниками ваном Гонтою Пантелеймоном Уласенком. Але вони обидва разом з вйськом придналися до Максима Залзняка брали Умань. Ось тод умились пани в Уман власною кровю, про що згаду в твор Коцюбинський.Повстал гайдамаки оголосили Правобережну Украну вльною, скасували крпацтво та вс повинност. Це налякало царський уряд. У 1798 роц Гонту Залзняка схопили. У сел Кодня на Волин вдбувся спецальний трибунал, що засудив на погибель Гонту сотн гайдамакв, а Залзняка псля знущань вдправив у Сибр на каторгу. Про розправу в Кодн теж говориться у твор.Памятаючи про волю, яку отобрали в их пани, селяни кидали все дороге для них ткали. За голову кожного вткача було призначено винагороду, тому м важко було сховатися серед мсцевого населення.Остапов, геров твору Дорогою цною, вдалося вижити. Рятуючи його вд смерт, загинула Соломя. На все життя Остап залишився самотнм. Постарвши, вн оселився на берез Дунаю, бистр води якого забрали його кохану, довгими вечорами прислухався до втру шуму води. Йому здавалося, що то Соломя кличе його до для себя.На спин в Остапа списане все його життя: Оце ззаду памятка вд пана, а спереду, мж ребрами, маю дарунок вд москаля кругом латаний.Дорогу, грку цну платив Остап за волю.Панам здавалося, що м вдалося назавжди придушити потяг укранцв до вол, скорити бешеного тура, перетворити на покрного робочого вола. Вони вдягли ярмо невол на шию колись горделивого народу, але ще не раз дика, непокорена сила прокидалася. тод знову палали панськ матки, знову магнати тряслися вд ужасу за сво життя, знову селяни ткали вд панщини.Михайло Коцюбинський написав твр Дорогою цною у передгроззя революцйних подй 19051907 рокв. Нелюбовь до панства, що жеврла скрою пд попелом, вже готова була розгортися новим, небувалим вогнем.