твр роздум на тему "Чи потрбен нин Дон Кжелай?"

Роман Сервантеса Хитромудрий гдальго Дон Кхот з Ламанч вийшов в 1695 роц в спан. Головний герой книжки збднлий дворянин, спанський гдальго Дон Кхот. Письменник опису героя свого твору як мцну, сильну, але напрочуд худорляву високу за зростом людину, яка досить просто одягаться в будн, а на свята наряджаться у одяг з узкого сукна з оксамитом.

Весь свй час Дон Кхот проводив за читанням романв про лицарськ подвиги врешт-решт майже втратив вд цього розум. Його захопила одна дина думка кинути усе стати справжнм мандрвним лицарем. Адже на реальний навколишнй свт вд дивився поглядом лицарв минулих часв. Його нхто не розумв, з нього жартували смялися. Але Дон Кхот, незважаючи на ус сво дивацтва, вважав за обовязок дотримуватися свого слова дуже справедливо судив вчинки нших.

Слд зазначити, що головний герой роману за свом зовншнм виглядом не дуже походив на лицаря. Та його врний зброносець Санчо Панса, якого той узяв у подорож, був не дуже схожий на врного помчника лицаря. Але незвичайними вони були тльки на вигляд, а у душ це були гдн люди, як прагнули вдстоювати власну гднсть гднсть тих людей, як, на х думку, були принижен чи ображен.

Роман Сервантеса майже одразу набув неабияко популярност, мя головного героя стало прозивним, а з часом зявився навть термн донкхотство.

Донкхотство кожен розум по-свому, його тлумачать по-рзному, але бльшсть вважа, що це вдсутнсть почуття реальност, незвичайна поведнка людини, яка прагне боротися з тим чи ншим явищем, не розумючи, що ця боротьба не принесе корист в кращому випадку, а в гршому може навть нашкодити.

Але донкхотство тим корисне та важливе у будь-як часи, бо так люди не бажають пристосовуватися до життя за умовами, за якими живуть нш, вони прагнуть змнити життя на краще в чомусь його перетворити, вони щиро врять у те, що зможуть це зробити без допомоги нших, маючи злее особистий герозм, нехай навть збоку вн вигляда комчно смшно. Дон кхоти залишаються врними пднесенй мет, скльки б вона не суперечила життвй логц умовам життя.

Та як би там не було, але так люди обовязково потрбн, адже саме вони нагадують нам про вчн цнност, спонукають нас боротися за любов свободу, бути простшими душею врити в здйснення будь-яких мрй. Якщо задуматися, то серед наших сучасникв можна знайти багато дон кхотв, людей, як ус сво сили життя покладають на боротьбу за свтл де, за краще життя суспльства та за кращ, добрш, щирш вдносини мж людьми. без их у сучасному свт не було б руху уперед, не було боротьби больших прагнень, як нам сьогодн дуже потрбн.