чи можна вважати просвтництво диним стилем?Як це й стиль взамодяв з

Просвтництво так називають нтелектуальний духовний рух кнця XVII - початку XIX ст. у вроп та Пвнчнй Америц. Вн виявився природним продовженням гуманзму Вдродження та рацоналзму початку Нового часу, як заклали основи просвтницького свтогляду: вдмову вд релгйного свторозумння та звернення до розуму як до диного критерю пзнання людини й суспльства. Назва закрпилась псля виходу статт мманула Канта Вдповдь на запитання: що таке Просвтництво? (1784). Кореневе слово свтло, вд якого походить термн просвтництво, сяга стародавньо релгйно традиц, закрплено як у Ветхому, так в Новому Заповтах. Це вдокремлення Творцем свтла вд темряви, визначення самого Господа як Свтла. Сама християнзаця передбача просвтлення людства свтлом вчення Христа. Переосмислюючи цей образ, просвтники вкладали в нього нове розумння, кажучи про просвтлення людини свтлом розуму.

Просвтництво зародилось в Англ наприкнц XVII ст. у творах його засновника Дж. Локка та його послдовникв були сформульован основн поняття просвтницького вчення: спльне благо, естественна людина, природне право, естественна релгя, суспльний договр. У вченн про природне право, викладеному в Двох трактатах про державне правлння Дж. Локка, обрунтован основн права людини: свобода, рвнсть, недоторкансть особистост власност, як природними, вчними та невдмними.

У XVIII ст. центром просвтницького руху 100 Франця. На першому етап французького Просвтництва головними постатями були Шарль Монтескь та Вольтер. У працях Монтескь набуло подальшого розвитку вчення Локка про правову державу. У трактат Про дух законв (1748) був сформульований принцип подлу влади на законодавчу, виконавчу судову. У Перських листах (1721) Монтескь визначив той шлях, яким малюсенька пти французька просвтницька думка з культом розумного та естественного. Вольтер був деологом освченого абсолютизму та прагнув прищепити де Просвтництва монархам вропи. Вн виступав проти релгйного фанатизму та блюзнрства, церковного догматизму та панування церкви над державою та суспльством.

На иному етап французького Просвтництва основну роль вдграли флософ письменник Ден Ддро та нш вчен-енциклопедисти.

Третй перод висунув постать Ж.-Ж. Руссо. Вн став найвдомшим популяризатором дей Просвтництва. Руссо запропонував свй шлях полтичного устрою суспльства. У трактат Про суспльний договр, або Принципи полтичного права (1762) вн висунув дею народного суверентету. За нею, уряд отриму владу з рук народу у вигляд доручення, яке вн зобовязаний виконувати вдповдно до народно вол. Якщо вн цю волю порушу, то люд може обмежувати, видозмнювати чи забирати дану ним владу. де Руссо знайшли свй подальший розвиток у теор та практиц деологв Велико французько революц.

Перод пзнього Просвтництва (кнець XVIII - поч. XIX ст.) повязаний з кранами Схдно вропи, Росю та Нмеччиною. Новий мпульс Просвтництву нада нмецька лтература флософська думка. Нмецьк просвтител були духовними спадкомцями дей англйських французьких мислителв, але в хнх творах вони трансформувались набули глибоко нацонального характеру.

У художнй культур Просвтництва не було диного стилю епохи, дино художньо мови. У ньому одночасно спвснували рзномантн стильов форми: пзн бароко, рококо, класицизм, сентименталзм, передромантизм. Вдбувалася змна в рарх жанрв. сторичний мфологчний живопис большого стилю XVII столття поступився мсцем картинам на побутов та повчальн теми (Ж. Б. Шарден, В. Хогарт, Ж. Б. Грез). У жанр портрета спостергаться перехд вд парадност до нтимност (Т. Гейнсборо, Д. Рейнольдс). Змнювалося спввдношення рзних видв мистецтва. На перший план вийшли лтература та музика, зросла роль театру.

Просвтницький рух, маючи спльн основн принципи, розвивався в рзних кранах не однаково. Становлення Просвтництва в кожнй держав було повязане з полтичними, соцальними та економчними умовами, а також з нацональними особливостями.