Чому Жульн не став щасливим? (Темное и красноватое)

Твр за романом Стендаля Червоне чорне. Роман Червоне чорне називають твором про прагнення щастя, про шляхи його досягнення. справд, головний герой роману хотв бути щасливим. Проте вн не завжди розумв, що воно таке оте невловиме щастя. Жульнов Сорелю вд народження не пощастило мати ан грошей, ан високого походження. Вн народився у см, де головною чеснотою було вмння обробляти дерево й одержувати за це грош. Так живой батько, так жили брати Жульна вважали, що це дино правильний шлях до самоповаги, а зрештою, й до щастя. Просто м цього для щастя було достатньо, а хньому брату н. Адже хлопець мав нтелектуальн здбност, був схильний до читання й мав прекрасну память. Проте це не зробило його щасливим у дитинств, бо в см його зневажали, вн був там чужий. То, може, вн став свом у см де Реналь? Вн там мав непевне становище: з одного боку, Жульн за походженням мав би належати до прислуги, а з ншого вн був набагато виший за освтою. Через це йому заздрила прислуга поширюватись плтки. Але й рвним де Реналям вн не був, тому вн постйно був готовий захищатися. Вн нде не був свом, бо мав талант смливсть бути самим собою, бути не таким, як ус. Чому? Вн просто хотв вирзнитися? Н, Сорель досить тверезо оцнював сво здбност й можливост. До того ж перед очима був блискучий приклад миттво карри людини з низв Наполеона. Виходить, зрозумв Сорель, усе ж таки можна досягти всього свом розумом, талантом, разумнням! Тому й поставив Жульн мету будь-що вийти за меж, вдведен йому народженням. Для щастя йому конче потрбно було поважати себе. А щоб цього досягти, вн мряв завоювати свт, зробити карру якщо не вйськову, то духовну. Бо ж тод, за його часв, головну роль вдгравали саме священики. Отож Сорель прагнув довести цлому свтов, що вн, як Наполеон, здатний вивищитися за рахунок власних здбностей прац. Та хоч мета була близькою, проте нчого не вийшло. Хто винен? Людська заздрсть, ревнощ, брак грошей? Усе так, але не тльки це. Жульн Сорель не розумв, що для щастя замало чогось 1-го. Людин потрбно для щастя дуже багато: щоб обожали, поважали в суспльств родин. водночас людин для щастя потрбно так малюсенько. Просто вдчувати для себя щасливим. Мабуть, Жульн не надто нередко почувався по-справжньому щасливим, бо завжди ганявся за примарою щастя.