фантастичне оповдання

Казкова новорiчна нiч. Менi три роки. Я намагаюся приборкати свiй
триколiсний велик, але вiн чомусь не дуже мене слухаться. Та
менi все одно забавно, бо мама й тато поруч, вони посмiхаються, i я не
просто смiюся, я заливаюся смiхом, менi так просторо й затишно.
Менi чотири роки. Тата чомусь нема. Менi хочеться плакати.
Мама поруч зi мною, але в не засмученi очi. Менi невесело.
Менi п'ять рокiв. Тата все ще чомусь нема. I мами теж
нема. Бабуся каже, що мать на роботi i щоб я був чемним
хлопчиком. А ще каже, що життя дуже складне сьогоднi. Чому воно складне,
я не розумiю.
Менi шiсть рокiв. Мать рiдко дивиться на мене. У не сумнi
очi, iнколи вона довго дивиться кудись у вiкно. Часом погляне на мене й
скаж,е: Викапаний батько, й очi наповнюються слiзьми. Нещодавно принесла
вiд тьотi Валi шкiльну форму. Я стану школярем. Ми йдемо до школи. У
лiвiй руцi букет, праву трима мать. Хочеться швидше вручити
комусь букет. I хочеться, щоб за другу руку мене тримав тато.
У мене, здаться, все , але багато чого нема.
Нема маминого смiху, нема татових рук, нема вогнища
бiля рiчки. Про вогнище менi розповiв мiй шкiльний товариш, як вони всi
здили до рiчки й там вiдпочивали. Я розумiю, що всього цього
нема тому, що тато i мать не разом. Iнколи бабуня сварить мене,
если я починаю рюмсати: Ти не хлюпай тут i не капризуй. Ти диний
мужчина в сiм'. Наближаться свято Нового року. Що ж
то менi принесе Миколаи? Мать, як завжди, поспiхом каже: Напиши Миколаю,
який би подарунок ти хотiв. Я довго думав i написав: Святий Миколаю!
Хочу на Новий рiк побачити тата i щоб мать посмiхалася. Як мать i
велiла, я поклав листа на пiдвiконня, аби Миколай прийшов уночi й забрав
мого листа.
Снiгом замiта стежки. Незабаром Новий рiк. Я чекаю. Мама
якось загадково посмiхаться. Чекамо тi митi,
если стрiлки зiйдуться на дванадцяти
Дзвiнок у дверi. Я чимдуж бiжу до дверей, хапаючись за всi нашi защiпки.
Серце неймовiрно калата Вiдчиняю Я вiдразу впiзнав
його мiй тато! Вiн якось зачудовано й розгублено дивиться на мене, потiм
хапа мене на руки, обнiма мене й маму.
Я бiльше нiколи вiд вас не пiду! Нiколи! Його очi стають вологими. Я вас
дуже-дуже люблю!
Чарiвна зимова нiч.

О проекте

фантастичне оповдання

Добро пожаловать!