ознаки просвтницта

Суттвою вдмннстю епохи Просвтництва вд попереднх було те, що в цей час почало складатися громадське життя. Надал питання суспльства обговорювалися в прес, дискусйних клубах, кав'ярнях, салонах на асамблеях, у масонських ложах. Хоча держава та церква намагалися стримувати вльнодумство, нередко зробити це було неможливо, оскльки заборонен цензурою прац нередко можна було опублкувати за кордоном, у кранах з лберальншими поглядами, таких як Англя та Ндерланди.

До друго половини ХVII ст. Захдна вропа втратила релгйну цлснсть. Унаслдок Реформац  перхвалу тривалих релгйних вон у частин вропейських кран панвною християнською конфесю став протестантизм, тод як у нших державах католицизм зберг домнантне становище. Мж державами з рзними релгями встановився модус ввенд, що значило толерантне ставлення до релгйних розбжностей хоча б у границах ус вропи, якщо не окремих кран. Релгйна боротьба продовжувалася у вигляд полемк дискусй, а це сприяло розширенню дапазону висловлюваних думок.

вропа стала рзномантною також у план полтичних режимв. Якщо у Франц, Австрйськй мпер чи спан цей перод вдповдав розквту (абсолютизму), то Англя вже минула цей етап свого розвитку й псля Славетно революц 1688 року стала конституцйною монархю, у якй влада короля була обмежена Бллем про права 1689. Ндерланди тшилися демократичним правлнням, Нмеччина та таля були роздроблен на низку малих держав, у деяких кранах, таких як Рося та Австрйська мперя, ще мцно збергалося крпацтво. При широкому спектр полтичних устров неминуче виникали порвняння, що в свою чергу призводили до дискусй щодо деального облаштування суспльства.

В економц вропи теж вдбувалися докорнн змни, формувалися капталстичн виробнич вдносини, зростала й змцнювала сво позиц буржуазя. Економчний центр вропи змстився з пвдня, де ранше основну роль вдгравали Венеця та Генуя, на пвнч, в Амстердам, де вже вдбулася буржуазна революця. В другй половин XVIII ст., з початком промислово революц, головним центром економки вропи став Лондонознаки епохи

Можна видлити три основн ознаки епохи Просвтництва:

1. Теоря рвност всх перед людством законом. Люди на свтло рвними у свох правах, задоволення х ндивдуальних нтересв потреб направлено на встановлення справедливих розумних форм спвснування.

2. Перевага розуму. На основ наукових досягнень склалося уявлення про те, що суспльство Всесвт пдкоряються розумним логчним законам, все загадки свтобудови розгадан, поширення знань здатне позбавити вд всх соцальних заморочек.

3. сторично оптимстичний настрй. Епоха Просвтництва будувалася на вр в можливсть змни людства на краще перетворення соцально-полтичних засад "рацональним" методом.

висновки

Як показала епоха Просвтництва, флософя цього перхвалу сильно вплинула на розвиток подальших теорй про аспекти людського життя. Його де лягли в базу демократ полтично свободи як базових цнностей сучасного суспльства. Лбералзм, будучи сучасним суспльно-полтичною течю, виник на баз просвтницьких теорй. На принципах Просвтництва заснован Деклараця незалежност Америки Деклараця прав людини громадянина у Франц. Однак принципи Просвтництва не уникли критики. З початком постмодернзму деяк аспекти флософ стали сприйматися як недолки. Дяльнсть просвтителв здавалася нереалстичною. Порицались неувага до традицй надмрна спецалзаця..