У чому вдмннсть лтератури доби просвтництва й романтизму

Доба просвтництва: вчен, флософи, письменники, 
вважали метою суспльства людське щастя, 
шлях до якого - переустрй суспльства вдповдно до принципв, продиктованих розумом, 
були прихильниками теор природного права. 
Просвтники мали широкий свтогляд, в якому видлялися концепця освченого абсолютизму, 
дея цнност людини, критика церкви, патротизм, осуд експлуатац людини людиною, 
утвердження самосвдомост й самооцнки особи. 
романтизмм заперечення рацоналзму, 
вдмова вд суворо нормативност в художнй творчост, культ почуттв людини. 
Його деологя спираться на культ ндивдуалзму, на пдкреслену, загострену увагу людсько особистост, 
до психологчних заморочек внутршнього "Я". 
У центр зображення романтикв винятковий характер у виняткових обставинах. 

Тому вдмнност вд свтогляду Просвтництва дуже помтн: якщо просвтники вважали, що деклька простих розумних принципв можуть бути застосованими повсюдно, то романтикв захоплювала багатомантнсть свту, абстрактн стини вони намагалися випробувати доповнити конкретними спостереженнями. Свт людей явищ не може бути простим, одномантним, розумно облаштованим, а поста складним, багатобарвним, нердко ррацональним.