Помогите, пожалуйста!Нужен отрывок из прозы, которую не проходят по школьной программе.Для

   Зелена левада вкрилась цвтками, гей двчина-красавиця. Золот метелики упиваються медом, а сонечко свом промнням мов легник скобоче та цлу леваду. Легкий втрець перечиться з сонцем, приляга д квточкам та й соб х цлу.  

   По левад проходжуться власник, пан у дорогм однню. Йому забаглося вибудувати здесь лтню альтанку, де мг би соб вигдно сидти вдихати пахощ весняних цвтв. Найкраще пд альтанку видалось йому мсце пд калиною, що неподалк зазеленла. Вн прямував туди. Пд калиною розстелився зелений барвнок на якйсь могил, над якою клячить похилена ветха бабусенька в латанй свитин.  

   Вона цлу барвнок та зрошу дрбними сльозами. Чудова, весняна краса не смться до не, тльки плаче. Зелена левада тяженько стогне враз з нею, а сонце не ясн, тльки червон.  

Доню моя, голосить вона, обзвися з сиро могили до мене. Навщо ти отсй калин життя соб одбрала? Через неславу, що заподяв тоб отут на бот пан? Що неслава! Я б пдпору з для тебя тепер малюсенька з голоду не вмирала б. Ти ж не винувата.  

   Пан почув виразний плач бабус вддалився. Вн не будував уже на цм мсц альтани