прочитайте перший далог остапа солом .Як сторичн под повязан з

Кодня село, центр сльсько Ради, розташоване на берез рчки Коденки, за 25 км вд обласного районного центру та за 3 км вд залзнично станц Кодня. Дворв 997. Населення 2844 чоловка. Сльрад пдпорядковане с. Закусилвка.

Вперше в сторичних документах Кодня згадуться 1301 року як мстечко пд назвою Коденград. Близько . 1362 року Кодня в склад Кивського князвства потрапила пд владу литовських феодалв. Псля Люблнсько ун 1569 року загарбала шляхетська Польща. В цей час мстечко було власнстю магнатв Сапег. Крм соцально-економчного релгйного гнту, коднянц терпли вд частих нападв татарв. Жител мстечка брали активну участь у боротьб за визволення вд польсько-шляхетського гнту. 1587 року селяни козаки пд проводом Л. Чернинського, розгромивши шляхетський загн, зруйнували панський маток. Так виступи вдбувалися в наступн роки. В кнц XVI ст. Кодня була в центр багатьох сторичних подй того часу, бо через не проходив торговельний шлях з Кива на Подлля, який мав також важливе стратегчне значення.

Жител мстечка брали участь у визвольнй вйн укранського народу 16481654 рр. За новим територальним подлом, що виник псля Зборвсько угоди 1649 року, Кодня ввйшла до Кивського полку.

Псля Андрусвського перемиря 1667 року Правобережна Украна залишилася пд владою шляхетсько Польщ. Магнати й шляхта за непокрнсть свободолюбство жорстоко розправлялися з населенням, чинили грабеж, вбивства насильства 1664 року в Кодн навколишнх селах польськ жовнри чинили грабжницьк напади.

Посилення соцально-економчного нацонально-релгйного гнту знову пднмало народн маси на боротьбу. Селяни Кодн були активними учасниками народно-визвольного антифеодального повстання 1768 року. Саме тому вона стала мсцем криваво розправи над учасниками герочно боротьби: було страчено 3 тис. чоловк. З люттю ненавистю чинив криваву розправу кат укранського селянства Й. Стемпковський. Вн наказав викопати величезн ями, над якими до колоди привязували повстанцв вдрубували м голови. Коднянська розправа не залякала знедолених селян. Повстанський рух тривав ще в 17691770 роках.

У 1793 роц мстечко в склад Правобережно Украни возздналося з Росю. Невдовз воно ста волосним центром Житомирського повту Волинсько губерн.

Змни, що сталися в житт мстечка Кодн, сприяли розвитку продуктивних сил. Поряд з сльським господарством, поступово розвивалося ремесло, поширювалися промисли. Зростало населення.

Коднянська лкарня, в якй працював один лкар, обслуговувала жителв 27 сл. Вся освтня мережа в мстечку складалася з народного училища, вдкритого 1860 року. В ньому вчилися злее дти багатв.

Восени 1846 року Кодню вдвдав Т. Г. Шевченко. Тут вн записав клька народних псень, зробив малюнки гайдамацьких могил.

Економчне становище селянства не полпшилося й псля реформи 1861 року. Помщики, як ранше, володли величезними масивами кращо земл. З 3549 десятин, що були в сел, панов належало 2050, церкв 53, а на 1700 жителв припадало 1499 десятин. Тяжке становище змушувало багатьох трудящих вдаватися до рзних побчних заробткв. Деяк вирушали в Житомир та нш мста з надю знайти роботу, 17 чоловк жили з ремесла.

В цей час почала розвиватися промисловсть торгвля. З 1864 року в Кодн дяли свчковий пивоварний заводи.

Тяжк умови прац й життя трудового народу штовхали його на боротьбу проти гнобителв. Весною 1879 року коднянц захопили засяли частину помщицько земл. На погрози помщика вдповли, що не повернуть навть тод, если буде прислана вйськова сила. Полц вдалося придушити цей виступ. З 1899 року частину коднянських земель, 1335 десятин, почав орендувати помщик Терещенко.

Широкого розмаху класова боротьба набрала пд час революц 19051907 рр. 23 травня 1907 року на бурякових плантацях Терещенка застрайкувало 200 чоловк. Причиною страйку було грубе поводження управителя економ з робтниками.

Трудящ боролися за сво права в наступн роки. В жовтн 1909 року коднянц захопили землю пасовиська в помщицькй економ. Для придушення виступу в мстечко викликали полцю, це особливо обурило селян. Сталася збройна сутичка, що закнчилася поразкою селян. Активного учасника кервника виступу П. Бойчука було заарештовано заслано в Сибр. Через два роки трудящ Кодн виступили за збльшення оплати прац на бурякових плантацях. Мсцевим властям вдалося придушити це заворушення.

Столипнська аграрна реформа не полпшила економчного становища селян, ще бльше загострила класов суперечност на сел. Процес обезземелення та класового розшарування тривав дал. Не маючи тяглово сили, сльськогосподарського реманенту, багато селян продавали сво земельн надли мсцевим куркулям. Так, наприкнц 1912 року в мстечку вже налчувалося майже 200 безземельних господарств.