У чому сила слабксть Дон Кхота?

Образ Дон Кхота прояв кращих намрв прагнень людини

(за романом Мгеля Сервантеса Премудрий гдальго Дон Кхот з Ламанч)

Лицарський роман в спан XVI столття переживав сво приятеле народження. Сервантес виршив написати пародю на лицарський роман, перетворивши чарвне романтичне середовище на повсякденне життя спан початку XVII столття. Усе, що було у лицарському роман розкшним та захоплюючим, у роман Сервантеса 100 вбогим та безглуздим.

Головною прикрасою лицарського роману завжди був молодий лицар, гарний, сильний, закоханий, який мужньо боровся з ворогами, чарвниками та велетнями. У роман Сервантеса його мсце займа зубожлий провнцйний гдальго Алонсо Кехано, усе майно якого було у родовому спис, старезному щит, охлялй шкап та борзому собац. Цей гдальго не здатного роду, не молодий не привабливий. Проте, начитавшись лицарських романв, вн виршив стати мандрвним лицарем та здйснити велик подвиги. Алонео Кехано назвався гучним мям Дон Кхота з Ламанч, вбрався у лицарське вбрання, обрав соб даму серця та вирушив

на пошуки пригод. Лицарська зброя його була ржавою, а володаркою серця сльська двчина, яку Дон Кхот називав Дульцнею Тобоською.

Подвиги Дон Кхота, який бачив свт очима лицарських романв, кумедн. Звичайна домвка уявлялася йому палацом з чотирма вежами, пов чарвними володарками замку, тодедськ торговц подорожуючими лицарями, втряки велетнями.

Поступово Сервантес нацля Дон Кхота не тльки кумедними, але й високими душевними якостями. Його герой вдчув поетичнсть чарвно стор Лицаря Озера, яка багатьох дратувала. Божевлля Дон Кхота являло собою виклик свтов, позбавленому поетичного натхнення. Дульцнея Тобоська снувала злее в уяв фантазера з Ламанч, але вигадати мг злее той, хто поетизував жнку, для кого кохана, навть сльська двчина, була чарвною принцесою. Дон Кхот полюбляв слухати псн та врш, знав багато старовинних романсв сам писав врш.

Але Дон Кхот не тльки поет, вн благородний мислитель, людина большого розуму. Недаремно усх так вразила промова Дон Кхота про вйськов справи та вченсть. Вн сказать про ус тяготи вйськового життя, про жебрацьке снування солдат. Мета вйськового мистецтва, за словами Дон Кхота мир, а мир найвищим земним благом.

Геро лицарських романв подобались Дон Кхоту свою активнстю. Вони уявлялися йому апостолами справедливост, а насправд були шукачами слави. Дон Кхот також мряв зробити сво мя безсмертним. Проте, вн ус сво сили ладен вддати тим, хто потребу допомоги. Герой вою не для для себя, а задля суспльного блага. Дон Кхот врою правдою служив свой мр.

Роман Сервантеса Дон Кхот издавна вже зробився безсмертним твором свтово лтератури. Вн дос актуальним, адже кожен сторичний перод ма свох геров.