Твр-роздум "Як ма жити людина" (за творами Бальзака "Гобсек" Гоголя

Прочитавши однин з найвдомших творв Оноре де Бальзака, повсть Гобсек, я замислився над багатьма питаннями: чому прагнення Гобсека ствердитися у житт та суспльств привели до одн дино пристраст нескнченого накопичення золота? Яким чином у геров подналися дв так рзн людини, як скнара флософ? Чому важке життя зробили Гобсека не надлили його мудрстю а злее зробили жадбним? Та й ще багато чому? як?.

Яким би не став головний герой повст, але вн добре засвов таке важке ремесло, як життя. Я вважаю, що у нього чому повчитися. Адже Гобсек був надзвичайно працьовитим, вн мав велику силу вол проникливий розум. Вн вчився на свох помилках, з яких витягав максимум корист потм двч не помилявся в такй же самй ситуац. Та, на жалко, сво позитивн якост вн прикладав не для того, щоб робити сво життя щасливим, а злее для того, щоб накопичувати багатство

Перенсши багато примх дол, Гобсек сформулював власн життв принципи, яких притримувався усе життя. Вн не врив няким переконанням, бо вони частше усього залежали вд обставин часу, диним справжнм почуттям, яке було властиве людям, вн вважав нстинкт самозбереження, а золото для нього було найнадйнше земне благо, яке да людин незалежно вд стану можливсть панувати над свтом. дуже шкода, що пристрасть до накопичення багатства перемогла в Гобсеков по-справжньому гарну людину, адже природою в ньому були закладен достонства та риси нраву, як б могли зробити його шановною людиною.

З погляду на сторю про Гобсека, я можу сказати, що кожен з нас повинен вчитися жити. Треба вмти планувати сво майбутн, вмти ставити перед собою реальну мету. Треба вмти працювати, вмти вчитися не на свох, а на чужих помилках, треба прагнути до реалзац усх свох можливостей.

Особисто я бажаю вдбутися у житт як справжня особистсть. Я хочу, щоб мене поважали не тльки як гарного професонала у свой справ, а й просто як гдну та чесну людину. Я н в якому раз не хочу, щоб головним для мене стали грош, хоча при цьому планую заробляти стльки, скльки потрбно для того, щоб н в чому не потребувати, словом, жити нормальним повноцнним життям.