Помогите написать Есе" Если закнчиться вс вйни039;

Вйна - це горе, сльози. Вона постукалася в кожний будинок, принесла зло: матер втратили свох синв, дружини - чоловкв, дти залишилися без батькв. Тисяч людей пройшли крзь горно вйни, випробували жахлив мучення, але вони вистояли й перемогли. Перемогли в найважчй з всх вон, перенесених дотепер людством. живой ще т люди, як в найтяжких боях захищали Батьквщину. Вйна в хнй пам'ят сплива найстрашншим сумним спогадом. Але вона ж нагаду м про стйксть, мужнсть, незломленсть духу, дружб й врност

Я знаю багатьох письменникв, як пройшли цю страшну вйну. Багато хто з их загинули, багато хто одержали важк калцтва, багато хто уцелели у вогн випробувань. От чому вони дотепер пишуть про вйну, от чому знову й знову розповдають про те, що стало не тльки хнм особистим болем, але й трагедю всього поколння. Вони просто не можуть пти з життя, не попередивши людей про небезпеку, що несе забуття урокв минулого

Мй улюблений письменник - Юрй Васильович Бондарев. Мен подобаються багато хто його добутки: "Батальйони просять вогню", "Берг", "Останн залпи", а найбльше "Гарячий снг", у якому розповдаться про один вйськовий епзод. У центр роману - батарея, перед якою поставлена завдання: за всяку цну не пропустити ворога, що рветься Ксталинграду.

Цей бй, можливо, виршить долю фронту, тому так грзний наказ генерала Бессонова: "Н кроку вспять! вибивати танки. Стояти й про погибель забути! Не думати про не н за яких умов". бйц розумють це. Бачимо ми й командира, що у честолюбному прагненн схопити "мить удач", прирка на неминучу загибель пдлеглих йому людей. Це лейтенанти Дроздовекии. Вн забув, що право розпоряджатися життям нших на вйн - право велике й небезпечне. На командирах лежить бльша вдповдальнсть за дол людей, крана доврила м хнього життя, вони повинн зробити все можливе, щоб не було даремних втрат, тому що кожна людина - це толика

И це яскраво показав М. Шолохов у свому оповданн "Толика людини". Андрй Соколов, подбно мльйонам людей, пшов на фронт. Важкий трагичен був його шлях. Назавжди залишаться в його душ спогаду про табр вйськовополонених Б-14, де тисяч людей колющимся дротом були вддлен вд миру, де йшла ужасна боротьба не просто за життя, за казанок баланди, а за право залишитися людиною. Про людину на вйн, про його мужнсть стйксть пише Вктор Астафьев. Вн, що пройшов вйну, що стала на нй нвалдом, у свох добутках "Пастух пастушка", "Сучасна пастораль" нших розповда про трагчну долю народу, про те, що довелося пережити йому у важк фронтов роки

Молодим лейтенантом був на початку вйни Борис Васильв. Найкращ його добутки - про вйну, про тм; як людина залишаться людиною, тльки до кнця виконавши свй борг. "У перечнях не значився" "А зор здесь тих" - це добутку про людей, що почувають несуть особисту вдповдальнсть за долю крани. Завдяки Васковим тисячам таких же, як вн, була здобута перемога. Вс вони боролися з "бурою чумою" не тльки за свох близьких, але й за свою землю, за нас. кращий

приклад такового беззавтного героя - Микола Плужников у повст Васильва "У перечнях не значився". В 1941 роц Плужников закнчив вйськове училище й був спрямований для проходження служби в Брестську мцнсть. Вн прибув уноч, а на свтанку почалася вйна. Його нхто не знав, вн не значився в перечнях, тому що не встиг доповсти про сво прибуття. Незважаючи на це, вн став захисником мцност разом з бйцями, яких не знав, вони бачили в ньому тепершнього командира й виконували його накази. Плужников бився з ворогом до останнього патрона. дине почуття, що керувало м у цй нервнй сутичц з фашистами, було почуття особисто вдповдальност за долю Батьквщини, за долю всього народу. Навть залишившись один, вн не припинив боротьбу, виконавши солдатський борг до кнця. если фашисти через клька мсяцв побачили його, виснаженого, змученого, беззбройного, вони вддали йому честь, оцнивши мужнсть стйксть бйця

Багато чого, удивительно багато чого може зробити людина, якщо вн зна, в м'я чого й за що вн бореться. Тема трагчно судьбилюдей нколи не буде вичерпана в лтератур. Я не хочу, щоб повторилися жахи вйни. Нехай умиротворенно ростуть дти, не лякаючись вибухв бомб, нехай не повториться Чечня, щоб не довелося матерям плакати про загиблих синв. Людська пам'ять зберга в соб й досвд багатьох поколнь, що жили до нас, досвд кожного

"Пам'ять протистоть нищвнй сил часу", - сказав Д. С. Лихачов. Нехай же ця пам'ять досвд учать нас добру, миролюбству, людяност. нехай нхто з нас не забуде, хто як боровся за нашу волю й щастя. Ми в боргу перед тобою, боец! поки ще тисяч не похованих на Пулковских висотах пд Санкт-Петербургом, на Днпровських кручах пд Кивом, на Ладоз, в болотах Блорус,

Все войны на земле закончаться тогда, когда люди не станут завидовать . Предметов зависти существует большое огромное количество, соответственно и обстоятельств для ссорой тоже довольно. Время от времени эти приичины могут показаться абсурдными с точки зрения здорового человека. Но одной из самых основных и эгоистичных причин для войны является Мировое господство! До тех пор пока люди будут считать, что какая-то из наций и либо государств имеет право на верховенство в мире, до тех пор и будут случаться войны. Люди должжны выучиться сосуществовать и быть толейрантными к иным, обучается терпимости и сопереживанию. Тогда и только тогда мир сможет вздохнуть и жить безмятежно.