Чому Петро Попельський виршив пти мандрувати?

Душевна криза Петра поглиблювалася. Якось вн сказав Максимов, що заздрить слпим старцям, яких холод голод примушують забути про страждання, що завда м слпота. . Я помнявся б з останнм жебраком, бо вн щасливший за мене. Якби я був просто жебраком, я був би менш нещасним. .. вд злиднв я страждав би менше, нж страждаю тепер... Мо життя наповнене самою слпотою. Нхто не винен, але я нещаснший за всякого жебрака. Даремно намагався Максим довести Петров, що на свт горе набагато бльше за його власне. ...для тебе снують звуки, тепло, рух... для тебя оточу любов...