сторичний портрет вана4 срочно

Дана тема ма важливе науково-сторичне значення в сторограф, оскльки особистсть вана IV Грозного одню з самих яскравих суперечливих фгур росйсько стор, тому епоху його правлння вивчали багато разв весь час оцнювали з рзних точок зору. У цей час погляди сторикв на минуле також не однозначн. Тому спроба в данй робот об'ктивно освтити особистсть життдяльнсть першого росйського короля вана Васильовича Строгого на основ трудв Н. М. Карамзна джерел сучасно сторично лтератури, як вдображають рзн точки зору на дослджувану делему, позволить в якйсь мр об'днати доповнити науков сторичн знання, що в цй област. Об'ктом дослдження дано роботи росйський цар ван Грозний, як одна з найцкавших загадкових особистостей росйсько стор. Предметом вивчення полтична дяльнсть росйського короля, аспекти полтики розвитку середньовчно государственности.з1. ван IV - перший росйський царьИван народився 25 серпня 1530 р. Будучи трьох рокв вд роду, вн позбавився батька, а в неповних всм рокв - матер Олени Глнсько. Його чотирирчний брат Юрй не мг длити з ним дитячих забав. Дитина була глухонмою вд народження. Вдповдно до заповту батька правлння державою перейшло в руки бояр, як повинн були передати владу княжичу по досягненн ним повнолття. Вд природи вн отримав розум гнучкий жвавий, вдумливий трохи глумливий, справжнй великорусский, московський розум. Але обставини, серед яких проткало його дитинство, рано зпсували цей розум, дали йому неприродний, хворобливий розвиток. У душ його рано глибоко врзалося на все життя збереглося почуття сиртство, брошенности самотнсть, про що вн утверждав при всякй нагод: "родич мо не пклувалися про мене". Як вс люди, що зросли серед чужих, ван рано засвов звичку ходити, озираючись прислухаючись. Це розвинуло в ньому пдозрлсть, яка з летами перетворилася в глибоке недовр'я до людей. У 17-20 рокв вн вражав навколишнх непомрною клькстю пережитих вражень передуманних думок, до яких його предки не домислилися в зрлому вц. Если Большому князю виконалося 17 рокв вн збрав двр оголосив про свй намр одружуватися, але ще до свого одруження вн оголосив м свй намр внчатися на королевство. Прийняття царського титулу знаменувало початок його самостйного правлння. Внчання на королевство вдбувалося 16 счня 1547 р. Було зроблене все, щоб додати йому як можна бльше блиску урочистост. Внчання на королевство укрпило авторитет вана IV сприяло зростанню мжнародного престижу Росйсько держави. З цього часу росйськ монархи почали не тльки в стосунках з ншими державами, але всередин держави, у всх справах паперах, менуватися королями, збергаючи титул больших князв. ван IV був узким полтиком, майстерним дипломатом большим вйськовим органзатором. Але людина бурхливих пристрастей, нервовий, рзкий, запальний, ван IV був надлений дуже важким деспотичним нравом. Вн швидко втрачав самовладання, приходив в страшну лють. З ранньо юност у нього виявилися дв меж: пдозрлсть жорстоксть. ван IV не терпв н найменшого непослух. Князя Репнна по розпорядженню короля страчували за вдмову надти шутовскую маску. Мстивсть вана IV приводила до того, що гибнули н в чому не повинн люди. Разом з дворянами страчували х слуг, дворню, навть холопв селян. Перший цар Рос увйшов в сторю як безпощадний деспот, прозваний народом Грозним. До кнця 40-х рокв при молодому цар складаться гурток придворних дячв, яким вн довря ведння державних справ. До влади прийшло нове угруповання, яке увйшло в сторя пд назвою Вибрано ради (1549-1560 рр.). Особливо державний полтичний талант вана Строгого розкривають реформи 50-х рокв XVI вку. Найважлившою межею полтично стор Росйсько держави 50-х рокв численн реформи, ориентирован на подальший розвиток змцнення Росйсько централзовано держави. Спльною межею реформ 50-х рокв х антибоярская спрямовансть. Проголошуючи ц реформи, уряд вана IV зображав х як захд, мета яких полягала в тому, щоб лквдувати наслдки боярского правлння укрпити економчн полтичн позиц тих соцальних груп, чи нтереси воно виражало на як спиралося - дворян, помщикв верхи посада. У уряду вана IV був план реформ, що охоплюють широке коло питань внутршньо полтики що включали в себе входи в област землеволодння, фнансов реформи, реформи церковн, нарешт, опричнина. У державно дяльност вана IV видляються два етапи: до опричнини псля не. Основна частина реформ пада саме на перший перод. ван ставив перед собою задач полпшення Росйсько держави не тльки у вищих шарах, але на загальнонародному рвн, як йому здавалося, хоч в робот бльше простежуться шлях реформ тльки на рвн вищих станв.