Сочинение Человек сотворен не для поражения (Людина створена не для поразки

Все наше життя боротьба. Ми постйно боремося то з ворогами зовншнми, то з внутршнми, якщо перш це яксь люди, як налаштован до тебе явно не з добрими намрами, то друг - це все погане, що криться всередин нас, вс наш слабкост, що заважають досягати поставлених цлей. Чому то так трапляться, що коли навколо людей все валиться: см'я, кар'ра, то в бльшост випадкв вони опускають руки, нби готов змиритися з яка вдбуваться реальнстю, забувають, що ж потрбно боротися до повно поразки або остаточно перемоги. Однак часом досить пдбадьорити людини добрим словом, подарувати йому найменшу надю, так вн вдразу пдбадьориться, буде готовий перевернути гори. У цьому план наша психологя дивовижна не збагненна. Тему такого ж мркування пднма Максим Горький у свой знаменитй п'с "На дн".

У цьому твр письменник показу нам людей, як з рзних соцальних класв, однак у всх у их життя рухаться по похилй вниз. Але все ж у деяких з их в душ ще жевр найдрбнша надя на те, що хн майбутн буде куди краще, навпаки т, хто вже н в що не врить. Взьмемо двох персонажв Актора Сатна. Перший працю, намагаться збергати людську подобу, тобто створю хоча б видимсть боротьби, опору обставинам, можливо у нього вже вийшло вибратися з того становища, в якому опинився, але йому не вистача внутршньо впевненост, благого слова, яке окрилю людину. Все це йому да мандрвник Лука, не тльки йому, старий намагаться пдбадьорити кожного, можна сказати йому це вдаться. А тепер розглянемо иного - Сатна, цей товариш не врить, що зможе повернути життя на краще, а тому навть не намагаться, бльш того збива нших з врного шляху, втоптуючи х над в бруд.