Шептало- уособлення людсько душ , вагань та поневринь:прагнення вол чи пдкорення

Шептало уособлення людсько душ, вагань та поневрянь: прагнення вол чи пдкорення сил обставин? Протест чи конформзм? Цитата, винесена мною на початок твору, спричинила глибок й серйозн роздуми. Але, чи не вперше, я не маю категоричного судження, впевнено власно позиц. Тож я нчого не стверджуватиму, але спробую подумати просто в цьому твор. проблеми, про як ти б несли й не замислився: яксь конкретн реальн реч до часу видаються важлившими. Але отак, майже випадково, зткнувшись з цим, я не можу лишитись осторонь

Головний герой новели (удивительно говорити так про тварину, але його непроста душа, сповнена цлком людських переживань та вагань, да нам таке право) наприкнц твору таки повертаться до свого хазяна Степана. Втеча на волю видаться нколочено стихйною дю, вн радий ткнутися мордою в руки Степана, не боться й майбутнх сварок чи навть ударв. Мен було боляче це читати. Це не сторя про безмежну довру тварини до людини чи щось таке, а сторя про викривлення, приручення горделиво красиво душ. Принаймн така моя думка. Це сторя пдкорення, навть поневолення. якщо спочатку це поневолення було тльки формальним, то наприкнц воно стало остаточним, бо неволя не жердини, з яких складаться загорожа, неволя всередин

Те саме з людиною. Не в змоз надал чинити опр, людина дума, що розумнше до часу прикинутися скореною, лишившись в душ вльною, анж бути скореною насправжки.. Але де ж гарантя, що роль, маска не стане сутнстю, що вол не загубиться, не вивтриться? Краще удати з для себя скореного? Чи треба бгти проти втру, плисти проти теч? Це не питання вдрвано вд життя флософ, це питання свтогляду, життво позиц, питання нагальне, якщо можна так сказати Скльки разв на денек ставимо його соб, але несли не доходимо до широкого узагальнення. Таке узагальнення пдказав мен твр Володимира Дрозда. Поки що я не маю повно, остаточно вдповд на це питання, але шукатиму не полишу свох роздумв на нвдороз

Вийшло так, що в мому твор значно бльше питань, анж вдповдей. На даль чи на щастя, в житт теж значно бльше питань, а нж вдповдей. Я схиляюсь до позиц опору, протесту, боротьби. здесь ховаться небезпека: чи не виллться це все у звичайний максималзм, загальне заперечення, боротьбу всх проти всх? От знов питання.

Важко дати вдповдь за такий короткий промжок часу, у такому короткому твор. Нелегко й взагал знайти ц вдповд.