8 реченнь з художньо лтератури

Вн був маленький широкий, майже квадратовий у постат.

До танцв готувалися самовддано й ретельно.

З валз дставали й випрасовували яскрав вбрання, зачсувалися, чепурилися, мов т птахи, що бльшу частину свого життя витрачають на чищення пр'я.

Здавалося, нема на свт сили, яка могла б примирити жеребца з малим Сивооком.

Глиняний каганець з двома гнотиками свтив так, що видно було сам двер невеликий простр коло их, а решта хиж утопала в птьм.

Там був дивний простр, який вдкривався за гущавинами враз, зненацька, ошелешував негадано.

Дрбн перелски не спиняли ока, а велик дерева, порозкидуван мальовничими кучами то там, то там, ще мовби побльшували й без того простор обшири галяв, з'днуючи х у безконечну велетенську вервечку.

Перед його очима у буйних травах, у перелсках мж могутнми деревами повльно бродили велик пречудов тварини.

(П.Загребельний. Чудо)