Самостйна бота з Зарубжно лтeратури.Безотлагательно!

1 Мова йде про лихваря. Уявть соб жовтувато-блде, тьмяне обличчя, з дозволу Академ, я назвав би його мсячним ликом, бо воно скидалося на позолочене србло, з якого зйшла позолота. Волосся в мого лихваря було зовсм гладеньке, завжди старанно зачесане, з сивиною, попелясто-сре. Риси його обличчя, непорушн, холодн, як у Талейрана , були мов вилит з бронзи. Його маленьк оч, жовт, як у тхора, були майже зовсм без вй боялися свтла; тому вн захищав х козирком старого картуза. Кнчик гострого носа був так поритий вспою, що скидався на буравчик. Губи у нього були тонк, як у алхмкв та старезних ддв на картинах Рембрандта або Метою . Сказав цей чоловк тихо, лагдно нколи не гарячкував. Його вк був загадкою: не знати було, чи вн передчасно постарвся, чи зберг свою молодсть, щоб вона йому служила вчно. 
Його вчинки, з т мит, если вн прокидався до нападв кашлю ввечер, були розмрен, як коливання маятника. Це була якась людина-автомат, котру нколочено щоденно заводили. Якщо торкнутись мокриц, що повзе по паперу, вона зупиниться прикинеться мертвою; так само цей чоловк спинявся раптом посеред розмови мовчав, если прожджав екпаж, чекаючи, доки гуркт стихне, щоб не напружувати голосу. Наслдуючи Фонтенеля, вн заощаджував свою життву енергю, приборкуючи в соб вс людськ почуття. Тим-то життя його текло так само безшумно, як псок у старовинному псковому годиннику. нод його жертви обурювались, несамовито вопили, потм наставала глибока тиша, немов у кухн, де щойно зарзали качку. Надвечр людина-вексель ставала звичайною людиною, а злиток металу в грудях - людським серцем. Якщо цей чоловк був задоволений з минулого дня, вн потирав руки, а з глибоких зморщок його обличчя неначе випромнювався димок веселост , справд-бо неможливо накше передати нму гру його мускулв обличчя, що нагадувала беззвучний смх Шкряно панчохи. Навть пд час найсильнших проявв радост його мова була односкладова, а манери стриман. 
2 Кольори та вдтнки золота та србла, тобто коштовного металу, який так обожнював Гобсек.
3. Вчинки розмрен, як коливання МАЯТНИКА, ЛЮДИНА-АВТОМАТ, котру щодня заводили, МОКРИЦЯ, яка прикидаться мертвою (збергав життву енергю), ЛЮДИНА-ВЕКСЕЛЬ.
4. Маленьк оч, жовт, як у тхора, кнчик носа скидався на буравчик (чоловк був пронирливий ), тонк губи (видають у людин злсть, неприязне ставлення до оточуючих) 
5. Бальзак ставився до свого персонажа зневажливо, вн просто називав факти, вчинки, але някого спвчуття до ц людини не вдчував. Письменник добре вивчив снуваня лихварв, сам користався х послугами, тому вдчував вдразу до тих, хто тримав у свох руках долю людини.