Сочинение Людину можна знищити, с здолати не можна ( За повстю

Творчсть А. Камю - французького прозака, публциста, флософа - мало значний вплив на розвиток вропейсько культури ХХ ст. Одним з найкращих творв письменника роман Чума, написаний у 1946 роц. У цьому твор яскраво проявилася дейна творча еволюця художника. За визначенням критики, роман ма клька змстовних рвнв: У цьому стрункому твор, зовн такому труднодоступному, звучить багато рзномантних гласв .... Сам создатель зауважував, що явний змст роману - боротьба вропейського опору проти фашизму, представленому в алегоричному образ чуми. Порвнюючи чуму з вйною, автор зауважу, що обидв застають людство зненацька. У твор перед нами виникають страшна атмосфера м100 в золяц, картини вдчуження людей, зумовлен карантином, який нагаду фашистську окупацю вропи в роки Друго свтово вйни.  Художн осягнення подй тих часв письменник пропону нам у свтл екзистенцально флософ, надаючи, таким чином, сюжетом глибоке значення. Алегорично зображуючи французьке рух Опору, письменник зображу не конфлкт окремих особистостей, нравв, громадських чи деологчних угруповань, а зткнення людства з безособово, ужасною, руйнвною мощью - чумою, чимось на зразок безусловного зла. Несподване безжалсне втручання чуми розкрива абсурднсть, ррацональнсть свту, оманливсть гармон логчност життя. Залишаючись наодинц з цю безглуздою невблаганною мощью, яка несе погибель, персонаж роману повинн визначитися у свому ставленн до свту людей. У Чум розвинулися екзистенцйн мотиви попереднх творв Камю: абсурднсть буття, свобода людини, вибр перед лицем смерт. Свй вибр робить кожен. Доктор Р розум, що злобно непереможне, але вн продовжу виконувати свй обов'язок, допомага слабким, наражаючись на небезпеку захворти самому. Вн не герой, але в екстремальнй ситуац зберга людську гднсть. Р не поодинокий, чимало людей разом з ним борються з злом, навть розумючи, що воно непереборне: Тарру, Рамбер, Гран, Панлю, мати Р, нш. Тому висновок, до якого приходить Р, чи не здаться читачев надмрно пафосним: ... Люди бльше заслуговують на захоплення, нж на зневагу. Роман Камю - це притча про людей, як при неможливост бути святими, вдмовляючись змиритися з злом, намагаються бути цлителями. Моральн проблеми, як виникають на сторнках роману, создатель теж виршу з позицй екзистенцалзму. Свт абсурдний, каже создатель, людина виновата мужньо це визнати. Але абсурднсть свту не виправдову небажання людини жити за законами совст, чест, обов'язку. З злобном необхдно боротися в будь-яких його проявах, навть коли воно непереборне. У фнал сказано: бацила чуми несли не вмира несли не зникне, як нколи не зникне зло в свт, тому кожна людина ма визначити свою життву позицю. У боротьб з злобном люди об'днуються, тод вони не вдчувають такими самотнми у свт. Любов - найважливша людська цннсть, вона дода людин сили жити в абсурдному мре.Какой пораду можна дати людству, яке живе в очкуванн чуми? Прислухамося ще раз до голосу Альбера Камю: "Для людини без шор нема прекраснше видовища, нж свдомсть дност з дйснстю, яке перемага".