Написати характеристику головного героя Пиноккио на украинский мови

ПИНОККИО (тал. Pinocchio) герой казки К.Лоренцн (псевдонм -Коллод) Пригоди Пнокко (1880). у ц книжки друга назва - сторя дерев'яного чоловчка. дйсно, гером дерев'яна пустотлива маронетка, яка стала прототипом нашого Буратно. Ще до появи на свтло, будучи звичайним на вигляд полном, П. примудрився завдати чимало непримностей тим, хто намагався мати з ним справу. Вн настльки налякав столяра майстра Антоно, що зазвичай червоний кнчик його носа став темно-синм, а особа перекосило. Потм вн посварив Антоно з його колегою другом Джеппетто. Дал ще грше. Джеппетто ще не встиг вирзати з отриманого в подарунок вд Антоно полна голову, а П. вже почав корчити глузлив пики показувати мову. Ледь закнчивши робити чоловчков ноги, Джеппетто здесь же отримав стусана по нос, а дерев'яний бешкетник вискочив на вулицю побг вд свого творця, роблячи стрибки не грше зайця. Потм П. затяв суперечку з старим цвркуном, як намагалися напоумити самовпевненого, нестерпного чоловчка, але суперечка закнчився вельми плачевно - П. просто- напросто вбив бдолаху, запустивши в нього дерев'яним молотком. П. влаштований так, що вс його благ намри закнчуються безусловно протилежним результатом. Ось вн, розчулений тим, що Джеппетто продав свою дину куртку, щоб купити буквар, мр про те, як буде вчитися, потм знайде боту, заробить багато грошей покупать свому батьков куртку, нову, цлком з золота србла, але, тльки-но почувши про подання лялькового театру, забува про сво плани змню буквар на квиток. Отримавши вд господаря лялькового театру п'ять золотих, П., правда, знову згаду про свого батька (вн взагал бува нод добрим, смливим - наприклад, если заступаться за Арлекна, якого хоче кинути у вогонь господар театру), але здесь же потрапля в мереж Лисиц Кота, повривши х казкам про Чарвному Поле, де п'ять золотих миттво перетворяться в дв тисяч п'ятсот. Всякий раз, коли П. проявля дурсть, упертсть або самовпевненсть, з ним трапляться якась непримнсть. Так життя намагаться навчити нестерпного хлопчиська, але вн дуже погано пддаться навчанню насилу витягу уроки з того, що вдбуваться. Потрапивши в чергову халепу, П. незмнно згаду про свого бдолаху-батька про те, як блага обця перебування пд його дахом. Але з таким же постйнстю П. забува про сво каяття пускаться в нов пригоди. Добра фея обцяла П., що вн стане людиною, якщо заслужить цього. А заслужити можна, лише ставши хорошим хлопчиком: старанно вчитися, перестати говорити неправду. Але легко зрозумти, що до перетворення в людину йому ще дуже далековато. Його мало не посадили до в'язниц, ледь не пдсмажили на сковордц разом з рибою. Саме ж жахливе з ним сталося, коли вн пддався на вмовляння свого друга Фтль вдправився з ним в Крану Розваг. Потрапивши туди, П. перетворився в ишака. У П. безлч недолкв, але серце в нього добре, та й пдпримливост не позичати. Потрапивши в черево величезно акули, вн знаходить там свого обожнюваного батька ряту його з ув'язнення в акулячому черев. Щоб добути для батька склянку молока, вн погоджуться навть крутити ворт у городника. А добру фею, дзнавшись, що вона хвора, без найменшого жалю вдда зекономлен на новий костюмчик грош. Звичайно, це вже були вчинки справжню людину. П. перетворився в розумного, благовидного хлопчика з каштановим волоссям блакитними очима, з веселим, радсним обличчям. В талйському мст Коллод, батьквщин матер письменника Карло Коллод, 100ть пам'ятник Пнокко - один з небагатьох на свтл пам'ятникв лтературним героям

ЧИПОЛЛИНО (итал. Cipollino) герой повести-басни Д. Родари Приключения Чиполлино (1951), смелый мальчишка-луковица. Образ Ч. в великой степени новый вариант Пиноккио, прославленного героя К.Коллоди. Он такой же конкретный, трогательный, добрый, беспокойный, но при этом совершенно не капризный, никак не нравный и еще наименее доверчивый. Он никогда никого не обманывает, твердо держит свое слово и всегда выступает заступником слабых. Ч. смотрится практически совершенно так, как и все мальчишки. Только голова у него имеет форму луковички с проросшими зеленоватыми стрелками заместо волос. Смотрится это очень симпатично, но плохо приходится тем, кто желает потаскать Ч. за его зелененький чуб. Из их глаз сходу начинают бегать потоки слез. Сам же Ч. заплакал за время деянья повести только единожды: когда бойцы Лимончики арестовали папу Чиполлоне. Назад, неразумная! приказал Ч. слезе, и та уже больше никогда не показывалась. Ч. не побоялся грозного кавалера Помидора и отважно вступился за обиженного им кума Тыкву; он проворно усыпил пса Мастино, чтоб кум Тыква мог отобрать свой домик. Ч. отважен и умеет получать приятелей. Злостному Помидору удается засадить малыша в тюрьму, но благодаря собственному умению дружить Ч. не только сам выбирается на волю, но и спасает безвинно мучащихся там, в том числе и собственного отца. Строгий кавалер Помидор проиграл маленькому храбрецу, благодаря которому графини Вишни сбежали из собственного дворца, барон Апельсин пошел на вокзал таскать чемоданы, а замок графинь перевоплотился в Дворец деток. Образ Ч., невзирая на видимую сказочность, очень правдив. Все поступки и реакции героя психологически достоверны. Перед нами живой мальчишка из обычный семьи, наделенный самыми лучшими из человечьих свойств. Но сразу это образ-знак мальчишеской храбрости, ребяческой дружбы и преданности.



Переведите в переводчеке