головн геро та художн засоби до балади Причинна

Новим у жанр балади були лричн вдступи, у яких Т. Шевченко виявив сво ставлення до геров твору, до зображуваних подй. Укранська поезя до митця не зазнала тако безпосередност почуттв, щирост, непдробленост, такого яскравого вираження народних уявлень. Поет не тльки спвчува скривдженим, але й заступаться за них, виклика глибоке спвчуття до их у читачв. 

У балад Причинна явища реальн та фантастичн. Твр спорденькуться не з фантастикою поетв-романтикв, вдрваною вд життя, а з фантастикою фольклорною, народною, яку так майстерно ще до Шевченка використовував у свой творчост М. Гоголь. Так, з води серед ноч виходять русалки здесь потрбна не втряна нч, а навпаки, спокйна, мсячна, така, яка бува в русалчин тиждень, коли лто вступа у сво права, а земля вода набувають найбльшо сили все навкруги га, луки, поля бешено зелен. 

За народною уявою, русалки  це двчата або молод жнки, котр пд час купання втопилися. Утоплениц-русалки на вки вчн вдйшли вд буденного земного буття й переселилися в тамничу сферу, на дно глибоких рк озер, у казков палати, що чудом збудован з прозорого кришталю. Мсяць зор викликають русалок з води. З тихим плескотом хвиль, розгортаючи своми блдими руками густе латаття, вони виходять на берег. Русалки не мають на соб одягу, вони гол, у их бле й знекровлене тло, довге хвилясте волосся, зелене, як трава, стан високий гнучкий, а оч палк й син, як морська глибнь. На голов у кожно русалки внок з осоки, тльки в старшо, царвни, внок з водяних ллй. Вийшовши з води, русалки сдають на берез, розчсують сво довге волосся або беруться за руки водять дивовижн, з тамничим шепотом, хороводи. нод русалки вилазять на дерева й гойдаються на глл, як на гойдалц, спваючи псень. Русалчин псн небезпечн: хто почу х, той, як зачарований, пдйде близько до русалок, а русалки тод заманять його до для себя, взьмуть у сво коло, будуть бавитися з ним, а потм залоскочуть затягнуть у рчку, на дно. З дерев русалки найбльше люблять клен дуб. Гойдаючись на глл, русалки часом розважаються, вони розмотують на деревах нити, що х крадуть у тих жнок, котр заснули без молитви. Серед русалок й лоскотниц це душ двчат, що померли зимою, вони зявляються на полях до смерт залоскочуть двчат хлопцв, якщо т потраплять до их. Також вважають, що русалки померл нехрещен дти, нод цих стот називають днпровими двчатами.