твр на тему Протилежнсть добросердечна зла у роман Майстер

Оман "Мастер Маргарита" уперше вийшов у свт взимку 1966-1967 року. Цей роман, реалстичний, фантастичний, гротескний, з такими несподваними для т атестично епохи видами диявола Иешуа Га-Ноцри, вдразу ж викликав величезний нтерес. 
З перших сторнок читач вдразу уловлю в роман сатиричн ноткя, але, на мй погляд, головне в роман - флософськ проблеми: думки про добросердечно злобно, про невдворотнсть покарання, про вибр кожно людини. Свй вибр роблять в цьому роман усе: вд Иешуа до Майстра. Кожен герой, хоче вн того або н, стоть перед проблемою вибору, вн сам вибира свй шлях. Вд цього надал залежить його життя. Але звернемося до роману, розглянувши дол його геров. 
Иешуа Га-Ноцри - булгаквський сус - в роман показаний звичайною людиною з своми ужасами слабкостями. Ми можемо навть сказати, що вн слабкий, если б не його вра. Його сила поляга в тому, що вн вибрав свй шлях не вдступив вд нього. Иешуа вважав, що ус люди на земл народжуються добрими, лише жорстоке вдношення може зробити людину жорстокою. Вн говорить так навть про тих, хто побив його, хто зрадив його, для нього ус люди добр, навть зрадник уда, кат Щуролов. Иешуа вимовля слова про майбутн королевство "стини справедливост", але залиша це царство вдкритим безусловно для усх. 
Понт Плат - повна йому протилежнсть. Вн надлений владою, його шанують бояться. Але вн 100 перед вибором. Сам Плат намагаться зробити добру справу, не пориваючи з злобном: прокуратор :тремятся помилувати безневинного Иешуа, але вимушений затвердити вирок, побоюючись оговору. У Понтя Плата браку сили духу зробити робро. Вн залишаться на сторон зла. Смерть безневинного Иешуа ста непосильним вантажем для совст Плата, приводить його до розкаяння. Плат кнець кнцем розум справедливсть вчення Иешуа Га-Ноц-ри почина дяти в його нтересах (Понтй Плат органзову вбивство уди). Але погибель уди не знма тягаря з совст прокуратора. Иешуа виявився правий. Не нове вбивство, а глибоке щире розкаяння в сконому врешт-решт приносять Платов пробачення. Не лише вангельськ геро вдповдають за сво грхи. Примром, Берлоз. Голова МАССОЛИТа приречений на смерть, оскльки самовпевнено вважав, що його знання дозволяють йому не злее заперечувати снування Бога диявола, але взагал моральн засади життя. Для цього освченого редактора дйсно нема нчого святого, за це слду покарання. 
М. А. Булгаков ставить Майстра, одн з головних дйових осб, перед вибором -- добросердечно або злобно. Як Понтй Плат, Майстер виявляться на сторон злобна, але не з-за боягузтва, а тому що м рухають легкодухсть слабксть. Майстер не змг до кнця винести випробування, що випали на його частку. Вн дйсно не пшов н на як компромси у свой творчост. Але в той же час вдмовився вд боротьби за свй твр не змг бльше творити. Майстер не готовий боротися, адже вн -- живописец. Кожен ма бути самим собою. Майстер, бльш нж хто б то не було, залишився самим собою -- втленням безмрно сили безмрно слабкост творчост. 
Але не ус геро роману вибирають злобно, керуючись ужасом боягузтвом. Такий з'являться перед нами Маргарита. Вона бере на для себя активну роль намагаться вести ту боротьбу, вд яко вдмовляться Майстер. Если сили злобна надляють Маргариту надприродними якостями -летать бути невидимою -- вона використову це для помсти. Тльки загроза загибел дитини зупиня . Всепоглинаюча любов до Майстра озлоблення проти навколишньо брехн - основн риси булгаквсько Маргарити. У не нема ври, але цю вру в нй замню любов до Майстра. Мен здаться, що Маргарита, як Иешуа, робить правильний вибр, хоча виявляться на сторон сил птьми, тому що вибр нкому не приносить пламенея страждання. Маргарита в роман Булгакова стала прекрасним узагальненим поетичним чином люблячо жнки. 
У роман "Майстер Маргарита" нхто не здйсню грхв по пдказц. Сво грхи злочини, велик мал,, так само як свй подвиг кожен здйсню сам, по власному душевному спонуканню. кожен у вдповд за сво вчинки.