Переказ блий кнь Шептало

шов пдпасок тягнув позад для себя батг, потм хвацько стрельнув ним, сказавши дядьков Степану, що йому потрбен кнь для приводу. Шептало зщулився вд звуку батога, шарпнувся разом з ншими кньми в закуток й гидливо пдбрав губи, бо ненавидв табун, гурт загорож. Спочатку бригадн кон глузували з нього, потм сам стали його обходити.

Непримна, знайома млявсть провсниця всяких прикростей закралася в груди конев. Звичайно, взьмуть його, хоча завтра вихдний хотлося 6 вдпочити. З конюхом у Шептала особлив стосунки: той його не б, не посила на важку боту, бо вн блий кнь, а потрапив у бригадне стовпище через злий випадок.

все-таки вибр упав на Шептала, який вважав принизливим для для себя цлий денек ходити по колу або в упряж по вулицях святкового м100 (хай соромно буде людям, як загнуздали його, блого жеребца!).

Шептало шукав виправдання конюхов значить, вн не мг накше вчинити. Ще коли його, молодого й горделивого, привчали до упряж, ганяли до сьомого поту, до кривавих рубцв, вн зрозумв, що люди рано чи пзно його зломлять, тому краще прикинутися покрним. Вн не розумв деяких жеребцов, котр на кожному кроц намагалися суперечити, огризатися, адже цим нчого не досягнеш, окрм батога.

Шептало йде трохи ззаду й уявля, що не його женуть на водопй, а вн супруге табун, конюха разом з ними. Вн пднма голову й ласкаво, заклично рже. Але його здесь же наздоганя Степанв батг лайка. Вида була така несподвана, така болюча, що Шептала охопив вдчай. Вн побачив сво пдневльне, принизливе становище без прикрас.