Твр роздум на тему "Пурпуров втрила"

Бльшсть письменникв, створюючи сво шедеври, спираються на власний життвий досвд, який зумовлю хнй погляд на навколишнй свт. Але з погляду на життя талановитого росйського письменника Олександра Грна, сповнене бдност поневрянь, його творчсть здаться дивною нехарактерною для людини, на долю яко випало стльки страждань випробувань. В зображенн Грна свт поста чарвним, романтичним загадковим.

Важка реальнсть не вбила мр письменника про прекрасне свтле, адже вн завжди сподвався, що щастя обовязково прийде, це буде примна несподванка. Свою чарвну повсть Пурпуров втрила Грн написав псля тягостно хвороби, не маючи н власно домвки, н грошей. Але ця повсть виявилася незвичайно благою, сповненою врою у всепереможну силу над, врою у людей, любовю до життя. Здаться, що ця повсть здатна творити чуда.

Кохання надя, мря пднесенсть над буденним це провдн теми Пурпурових втрил. Спочатку оповд у головно герон Ассоль не було жодно пдстави сподватися на краще: у двчини вд злиднв померла мати, а батько змушений був пти з служби через те, що покарав мерзотника, заробляти тим, що власними руками виробляти грашки. Але на життвому шляху Ассоль зустрвся старий збирач казок легенд, якй подарував й мрю та надю. Надю на те, що 1-го разу на корабл з пурпуровими втрилами приде за нею справжнй принц, який назавжди забере у блискучу крану, де сходить сонце де зрки зйдуть з неба, щоб привтати тебе з прибуттям.

Вразлива юна двчина настльки очень поврила у цю мрю, що врешт-решт над Ассоль перетворилися на дйснсть, хоча бльшсть тих, хто знав, вважали двчину божевльною. В нй наче жили дв, зовсм рзн особистост: Одна була донька матроса, ремсника, що майструвала грашки, друга живий врш, з усма дивами його спвзвуччя та образв, з тамницею сусдства слв, в усй взамност х тней свтла, що падають одне на одне. Ассоль жила мрю про кохання, а не буденнстю. Грн так писав про двчину: Нам нелегко так зануритись у казку, й було б не легше вийти з-пд влади та привабливост.

Така безмежна вддансть свой мр врешт-решт знайшла розумння. На перший погляд, не було нчого казкового у вчинку закоханого романтика Грея, який, дзнавшись про мр Ассоль, покупав пурпурову тканину для втрил свого корабля. Але це сталося не просто так, бо свою схожстю на чарвне художн полотно гармонйнстю, свою чистотою поряднстю двчина справила велике враження на Грея.

Найважливша у повст здйснення мр, яка, хоча чарвною та незвичайною, але цлком реальна. У свой повст Пурпуров втрила О. Грн стверджу, що если одна людина щиро коха ншу, то в силах перетворити життя на казку. Та таке бажання виника тльки тод, коли кохання справжн, если воно подарку, а не забира соб. На кохання заслуговують тльки так, як Ассоль з свом врним чеканням свою вдданстю.