короткое описание Сервантес. Дон-Кихот (для читателского дневника)ДАЮ 20 БАЛЛОВ!!!

Перед першим роздлом роману создатель помстив пролог, в якому просить пробачення за простий стиль свого твору та вдсутност в ньому цитат. Сервантес почина перший роздл, розповдаючи про нрав звички дворянина Алонсо Кхано з Ламанч: В однм сел у Ламанч а в якому саме, не скажу живой соб не так издавна дальго, з тих, що то мають злее списа на ратищ, старосвтського щита, худу шкапину та хорта-бгуна. Головний герой (Лт нашому дальгов до пятдесятка добиралося, статури був мцно, з для себя худий, з лиця сухорлявий, зор не засипляв дуже кохався в полюванн але дальго той гулящого часу тобто замалим не цлий рк водно читав рицарськ романи з таким запалом захватом, що майже зовсм занедбав не злее сво полювання, а й усяке господарювання) так любив читати лицарськ романи, що сказав тльки про них врив кожному слову в их, попри те, що бльшсть подй там безсумнвно неможлив. Кхот зрештою сходить з глузду через недосипання, нестачу ж та багато читання. вн виршу податися на пошуки пригод як мандрвний лицар. Вн одяга стар лати, саморобний шолом, перейменову для себя в Дона Кхота ла-манчського, а свою хирляву шкапу назива Росинантом. Вн назвав свою коханою двчину з сусдньо ферми Алонсу Лоренцо, давши й мя Дульснея Тобоська, в той час як вона нчого про це не зна. Дон Кхот вирушив в дорогу рано вранц та заночував у зажджому двор, що здавався йому замком. Вн просить власника, якого сприйняв за властителя замку, посвятити його в лицар. Дон Кхот проводить нч, стоячи на варт над своми латами. Вранц, если погонич мулв спробували витягнути лати з води, щоб дати мулам напитися, Дон Кхот почав з ними бйку. Тод хазян зажджого двору посвятив його в лицар, порадивши йому найняти соб зброносця та отправив його в дорогу. По дороз, Дон Кхот побився з толедськими торговцями, як образили уявну Дульснею, звльнив хлопчика, якого привязав до дерева його хазян за те, що хлопчик мав нахабство спитати про свою заробтну плату. Дон Кхот повернувся додому з свом сусдом, Педро Креспо. Повернувшись додому, Дон Кхот почав складати план втеч. Тим часом його племнниця, економка, парафяльний вкарй та мсцевий перукар непомтно спалюють бльшсть лицарських романв замикають бблотеку, кажучи Дону Кхоту, що бблотеку прокляв чаклун. Дон Кхот, тим часом, пропону ншому свому сусдов Санчо Панс стати його зброносцем обця подарувати селянину посаду губернатора острова. Быстрше безрадсно Санчо погоджуться, на свтанку вони обидва уткають з села. З цього мсця починаться серя хнх пригод, починаючи з битви Дона Кхота з втряками, як йому здавалися лютими велетнями. Хоча роман жартвливий, друга частина серйозний флософський роздум на тему обману. Мр Дона Кхота стали обктом жорстоких глузувань. Навть Санчо був змушений обманути його. Зброносець, зустрвши з Доном Кхотом трьох сльських двчат, сказав йому, що одна з их Дульснея, а нш дв служниц. А если Дон Кхот побачив тльки сльських двчат перед собою, то Санчо запевняв Дона Кхота, що вн зазнав жорстокого прокляття, яке не дозволя йому бачити правду. Если Санчо зрештою отриму сво губернаторство на остров, вн несподвано виявля велик здбност, хоча в кнц все ж таки 100ться зло. Роман закнчуться повним зреченням Доном Кхотом люзй. Вн з сумом повертаться до нормального життя, вдмовляться вд лицарства , врешт-решт помира