План "первнка" миколи внграновського

Микола добгав до райцентру. Околичн вулиц степового райцентру були без хат дерев купи цегли, та глини, та уламкв.

Миколка бг отдал.

На перехрест двох таких мертвих вулиць вн зупинився; в який його бк тепер?

Почулася тупотнява, знизу вд рки висунула голову сра колона полонених нмцв.

Вели колону наш хлопц, майже хлопчики, з червоними зрками на срих шапках, у куфайках, пдперезаних брезентовими поясами.

Нмецьк руки тягнулися вд утоми аж до земл, а замсть облич були сам злее оч вд ужасу.

Але Миколку цкавили не нмц. Його цкавили наш. Сухим нервовим поглядом вн придивлявся до кожного бй ця в срй шапц пд червоною зркою, сподваючись зустрти кого треба.

Микола забг колон у хвст, обгнув знову побг пд гору, але бажаного обличчя не було.

Колона завернула з райцентру в степ, звдки прибг Миколка, а сам вн тим часом, зтерши шапкою пт, побг на хатки землянки.

Бля одн з таких хаток-лплянок Миколка зупинився. Дво дтей сидло пд стною: двчинка теребила в решет кукурудзу, а хлопчик, бльшенький, дер ту кукурудзу на дертц.

Здрастуйте! сказав м Миколка.

Дти полохливо пдняли на Миколку оч, помовчали, а потм двчинка пдхопила решето щезла в лплянц. братик-млинар, крекчучи, понс за нею дертку.

На пороз з'явилася жнка. Руки по лкт були в глин.

Тьотю, а де здесь у вас базар?

Хто?

Рынок

Я тоб дам рынок Ану, марш звдси! Тльки й дивляться, аби щось украсти! Ото на рынок йдть, там вас таких тльки й ждуть.

Миколка кинувся ткати.

Перебг одну вулицю, другу, лапнув себе за груди став. Став н живий н мертвий. Оглянувся туди-сюди: наго порожньо навкруги, злее нмецький танк обгорлий.

Миколка вискочив на гусеницю, потм на башту, заглянув у вдкритий лючок полз у танк.

Здесь вн св почав дставати з пазухи пачки перев'язаних грошей. Порахувавши пачку до пачки, татова заработная плата з фронту, Миколка забавно зтхнув: двст тисяч, як , заховав грош вигулькнув з танка.

Вулицею прожджав вз, запряжений парою ще добрих жеребцов. На воз, накритому брезентом, сидли в брезентових плащах дво дядькв.

Миколка пропустив дядькв, щоб прохали отдал, потм зскочив з танка назирц потьопав за ними.

хали-бгли недовго: почувся людський гамр, перед Миколкою вдкрився базар.

Миколка обвв його очима сказав:

Ого, який великий! Доторкнувся до пазухи з гршми полетв униз, на рынок, шапка з голови малюсенько не впала.

А на самому рынок так Миколка вже надивився. Бл свинки морськ на руках у безногого дядька бленькими пнсочками витягують записочки з кошика: даси дядьков двадцять рублв, за ц грош бла свинка висмикне записочку, а в нй написано, що тоб ма бути. Розгорташ читаш:

"Вас ожида казьонний дом. Але все закнчиться благополучно". Що за "казьонний дом", Миколка не зна, але добре, що "благополучно".