твр роздум на тему вплив влади, грошей на людську особливсть за

Головний персонаж твору Герасим Калитка простий селянин, який тягостным трудом визискуванням нажив досить велик грош. Ще вдчуваться, що колись вн мав добр нахили: сам постйно працю, любить землю. Про це свдчать його слова: Ох земелько, свята земелько Божа ти донечко! Але жадоба грошей, бажання ще бльше розбагатти перетворюють добр риси Калитки на вади. Вн не тльки працю сам, а й дословно замучу роботою отчизну наймитв. Вн сам про це сказать: ...Недодаш, недопиваш, денек при дн працюш, жнка з дж рук не вийма... Синов Герасим не да найменшого перепочинку виршу його долю згдно тльки з своми планами наживи. Хба ж це нормально, если людина спершу погоджуться одружити сина з наймичкою, а потм виршу посватати для нього дочку багатя, та ще й вдверто заявля: Не треба мен н добросердечного хлба, н добросердечного борщу... Мен треба невстку з приданим, з гршми? Виявляться, що посватати Мотрю Герасим обцяв злее для того, щоб вона старалася на бот. Взагал у ставленн до наймитв Калитка проявля для себя як надзвичайно жорстока скупа людина. Жадоба збагачення вдбира у нього вс людськ почуття. Вн не да робтникам н поспати, н нормально пости, н помолитися Богу, хоча мольба тод була святою справою. Причому сам Калитка не вважа свою поведнку неправильною, а навпаки, пишаться нею: Вже ж я м отченаша даю! Як затоплю, то сразу на земл. Д Герасима стають дедал безглуздшими жорстокшими, свою скупсть вн не да робтников взяти з собою на працю шматок хлба: Настане денек, то роботи не бачиш, а тльки чуш, як губками плямкають. Щоб не трудити в недлю жеребцов, Калитка примушу дружину йти пшки три версти до церкви. Вн не спить ночей через заздрощ до сусда Жолудя, який, на думку Тераса, розбагатв нечесним шляхом. З свого кума Савки Калитка вимага не злее вдсотки з позичених грошей, а ще й запродаж на його воли. Та й сам Савка ззнаться, що за грош й душу чортов ладен продати. Саме через грош Савка погоджуться на фнансову махнацю навть погрожу Герасиму ножем. Через ц ж грош нема спокою в його отчизн: А ми з старою тлько ламось все через грош: того нема, иного нема раз у раз гир-гир-гир, гар-гар-гар! Щоправда, Савка врешт змг отямитись, приклад Герасима ав йому доброю наукою: Буде здоров'я, будуть грош, а я навки вд них одрраскаиваюсь, несли в свт не буду хотть бльше, нж Бог да. Для Ворота ж шансв на видужування нема. Грош згубили його остаточно. Вн не задумуться над тим, що його махнац з фальшивими гршми це злочин. Його не може зупинити навть ужас суду настльки сильна в ньому жадоба грошей прагнення помститися Пузирев за зневагу. Ус мр Герасима крутяться навколо 1-го й того ж: ...Всю землю навкруги скуплю! деш денек чия земля? Калитчина! деш два чия земля? Калитчина! деш три чия земля? Калитчина!.. Отод я скажу про Пузиря: голяк маст, чирва свтить! Саме тому втрата грошей для Ворота 100 катастрофою. Навть псля того, як його витягли з петл, Герасим упевнений: Краще смерть, нж така утрата. Але якщо розбратися, то що вн втратив? Не свою землю, не все майно, а Смоквинову землю, яка йому не належала. От що з людиною зробили грош! Та й на нших персонажах п'си позначився х згубний вплив. Наприклад, Роман теснее йде шляхом батька просто вдмовляться вд одруження з Мотрею. Вн не ма почуття власно гдност, тому спершу турбуться, чи не обдурять х з приданим, а потм, коли його не пустили в хату до Пузиря, все ж залишаться у нього на кухн купити свиней. Так само Мотря: й вдмовили в одруженн, але вона все одно погоджуться вийти за Романа. Отже, на приклад багатьох персонажв . Карпенко-Коричневый переконливо показав, як спотворюють людську душу грош, якщо людина не вм опиратися х згубному впливов.