Порвняйте, яким поста Ахлл у сцен двобою з Гектором в

Гектор. Головний суперник большого героя, тому сам повинен бути большой. Гектор захища свою батьквщину, землю. Привабливий образ людини. Високий рвень вдповдальност. Взагал-то Гектор соперник троянський вйни. Вн хоче врятувати сво мсто. Прихильник мирного визначення конфлкту пропону оплатити вйськов витрати, грекам повернути лену й скарби. Але ворож, зл сили тшать сво самолюбство заважають Гектору. Кожен день герой безстрашно йде в бй. Прам стар, Парс изнежен. Гектонр б'ться з Домедом з Аяксом. Гектор розбива каменем ворота грецького табору, пдпалю корабл, вступа в боротьбу з Патроклом. Пов'язаний з мирним життям. Радсть буття любов до сина Андромахи. Сама, мабуть, лрична сцена лади - побачення Гектора з Андромахою. Андромаха з сусднього племен, всх рдних Ахллес вбив. Блага чоловка не хати. Але Пан не може ховатися в стнах Тро, для нього захист м100 борг, а ховатися соромно. Побачення Гектора з сином тонка психологчна сцена. Добрий. Олена несли не чула вд нього злого слова, найбльше його цну. Але, на вдмну вд Ахлла, Гектор звичайна людина. Тло Ахлла не може вразити рука смертного. У диноборств стикаються нервн сили, бес людина. Сцена, що вража внутршнм станом людини, бо лтра тод ще була нерозвинена для зображення внутршнього свту. Психологзм виражаться за допомогою вчинком серце Гектора заражаться ужасом. Причому тльки Зевс виршу, хто переможе, а Афна допомага Ахлла. Жорстоксть Ахллеса Гектор просить його поховати, одать тло, а герой знущаться над покойником. Гомер стверджу чином Гектора, що всм людям судилося страждати вд насильства. Сильн не замислюються над вбивством. На кожну силу знайдеться велика сила. дея вдплати який зловжива мощью дея вс гр. Лт-ри. Справедливост любов нема мсця на пол битви. Гектор протиставлений Ахллесу.Ахллес богорвн богоподбний. Без його участ не може впасти Троя. деал вона герочного епосу. Одним свом лютим виглядом вдганя троянцв вд тла патрокла , помщаючись, убиавает стльки ворогв, що вода в рчц превразается в кров. Кровожерливий, не зна милосердя доброти. У цьому ж бою вбива 12 синв Прама. З думок вигнав справеджливость. Вбива безлч бранцв на могили Патрокла. ндивдуалзм загострене самолюбство, уразливсть. Тльки загибель друга спонука Ахллеса битися. Холоднсть пристраснсть, сентиментальнсть кровожерливсть, - Ахлл мр тльки про особисту славу заради цього готовий вддати сво життя. Герой Тро. Якщо м'я Ахлла вдкрива поему, м'я Гектора закнчу. Так поховали вони конеборного Гектора тло.Нрав Гектора вража свою глибокою принциповстю, для нього найважлившим битися за батьквщину за свй люд. При всй свой релгйност, яку Гомер пдкреслю не раз, вн вол вйськов подвиги. Вн не боться визнавати свох вйськових помилок покрива х свом герозмом.Палаючи пристрастю до вйськових подвигв, вн, всупереч порадам старших, виставив сво вйська проти Ахлла не повв х в Трою, хоча його власна загибель та загибель безлч троянцв була явна. Свдомсть свого боргу, сором перед спввтчизниками у раз зради, звичка битися в перших рядах, - ц думки приходять йому навть при розставанн з Андромахою (вн палко обожать , але борг для нього вище всього).При появ чудово збройного Аякса у Гектора тремтить серце. Але у нього не виника думки про те, щоб ухилитися вд бою або вести бй якимось нечесним способом, не нападаючи вдкрито добропорядочно. Поранення в шию в колна не тльки його не зупиня, а й збуджу ще бльше. Однак при всьому свому герозм при всй свой принциповост Гектор зображений у Гомера з усма психологчними слабкостями, коливаннями невпевненстю. Гектор дума, що нчого не варто захопити золотий щит Нестора строкатий панцир Домеда, зроблений самим Гефестом. Але,звичайно, з цього нчого не виходить.Вн настльки впевнений у свой перемоз над ахейцями, що готовий порвнювати себе з Аполлоном Афною Палладою, хоча сам прерасно зна, що повинн загинути не ахейц, але Троя. Дивно, що завидевши Ахлла вн раптом став ткати так, що трич оббга трою (внутршн коливання). Трагедя Гектора жахлива. Зустрвшись з Ахллом псля погон, вн антрохи не втрачаться мужньо вступа в подинок. Однак вн дуже швидко переконуться в тому, що його обманула Афна Паллада що його залишив 1-го Дефиоб, в образ якого була богиня. Втм, ще ранше Гомер сповща: "Гектора ж згубний рок оковал, залишився один вн там же, бля Скейсько брами, перед мцною стною городскою." Вн завжди так сподвався на богв, тепер переконуться в х пдступнсть вроломство вимовля слова, як сповнен одночасно мужност вдчаю: Горе мен! До смерт, як бачу я, боги мене закликають! Я вважав, що герой де-фоб бля мене був, Вн же всередин, за стною, а мене обманывала А