Твр-роздум на тему душевн переживання Гамлета

Гамлет - центральний персонаж однойменно трагед Шекспра. Вже давно помчено, що малюсенько не вс геро Шекспра схильн быстрше до роздумв, нж до д. Найбльшою мрою це вдноситься до Г., внутршнй свт якого неухильно руйнуться пд подвйним напором: болсн душевн переживання, викликан зовншнми обставинами (жахлива смерть батька, пдлсть дядька, зрада матер друзв), поглиблюються руйнвними думками, як приводять його до переоцнки всього, що перш малюсенько цннсть сенс. Честь, любов, врнсть - ц деали безжально розтоптан грубою дйснстю. Г. розум, що вн повинен боротися з злобном, що вн зобов'язаний дяти, але воля його паралзована, бо м волод найстрашнше для людини сумнв: Бути чи не бути? У свому запереченн навколишньо дйсност Г. входить так далеко, що готовий бачити в свт злее злобно. Але якщо свт так жахливий, то не варто жити. Одне злее зупиня Г., вра якого в промисел Творця божественну справедливсть похитнулася: чи буде продовження цього буття за гробово дошкою, або його чека небуття? Фгура Г., чия юнсть проходила не в пустопорожнх потехах грубих розвагах, а в стнах Вттенбергського, знакзу нову свдомсть, нове свтовдчуття, для якого розпалася зв'язок часв. Знакчно, що Г. заради виконання свого задуму прикидаться божевльним: божевлля - це зворотна сторона розсудливост, що зайшла в глухий кут у спробах осягнути неосяжне - сенс буття. Р. - це людина, яка стоть на пороз нового часу, але над ним все ще владн принципи та деали минулого. Помста вбивц батька для Г. - тягостна обов'язок, борг, по як священне право. Та й який сенс у помсти Клавдю, як нби вн один - втлення зла! Весь свт пддався псування, , за словами офцера варти, пдгнило щось у датському держав. До того ж Г. вже не здатний жити, пдкоряючись авторитету вково мудрост, однозначним нормам, твердо що встановив, що благо що - злобно. Вн стверджу: ... нема нчого н доброго, н поганого; роздум робить все таким. все ж Шекспр дальний вд того, щоб показати свого героя закнченим цинком песимстом. Ршучсть боротися з злобном всупереч усьому, готовнсть загинути в цй нервнй сутичц, усвдомлення нкчемност результатв ц боротьби - все це пдносить Г. над низькою сутою повсякденност, навть над флософською вдстороненстю мудро помркованстю його друга Горацо, диного, кого не заде-* ла загальна нравственна псування(Как то так)