написати вд себе лист Тетян з твору Пушкна "вгенй Онгн"

Величезне значення в цьому план мають листа ге-ров друг до друга. Лист, що особливо тать у соб любовне визнання,- це перекинута чаша думок почуттв. Справжня щирсть откровен-ность такового послання запорукою того, що душу творца листа буде дйсно обнажена.

Крм того, тепершня сутнсть людини проявля для себя саме в критичн моменти життя, а любов-ное визнання одне з тягостных випробувань.

Отже, Тетяна виршуться писати Онгну. пись-мо, як вдзначав В. Г. Блнський, найвищий обра-зец одкровення жночого серця. з ним не можна не погодитися. Критик размышляв, що сполучення просто^-ти з истиною становить вищу красоту й почуття, справи, вираження., тому що в посланн Татья-Ны, дйсно, поруч з гранично вдверто-стью сусдить простота.

Я к вам пишу чого ж боле? Що я можу ще сказати? Теснее на самому початку листа звучить глибока вра Тетяни в поряднсть обранця й довра до нього. Боячись бути покарано презирством, Тетяна все-таки вилива одкровення душ недосвдчено. Вона впевнена, що пише саме тй людин, що послана й Всевышним, а тому вона буде врна йому до кон-ца. Скльки страст в словах, скльки справжнього вмння любити! Не ззнатися Онгну Тетяна не може: душу пала почуттям, що вона издавна чекала й про яке мряла. Кокетувати й намагатися заслужити увагу ншим методом не в характе-р. Таке поводження

доказ исключитель-ности герон.

Онгн вдповда на одкровення Тетяни холодною й протверезною розмовою, але наступа момент, коли й цей знавець науки страст нжно береться за перо. Що ж штовха його на це? Нове побачення з колись вдкинуто м жнкою. Найперша ре-акця Онгна на появу Тетяни сумяття, сумнв, шок:

Ужели,- дума вгенй,-

Ужель вона? Але точно Нема

Як! з глухоман степових селищ

Вн очку того ж вд Тетяни. Боязка, мовчачи-ливая, нколи уражена стрлою Амуру, вона не-пременно повинна була випробувати замшання, ра-дость, сором. Що завгодно! Онгн сподвався вразити свою появою. героня, звичайно, здивована, уражена, але зовн абсолютно спокйна. Але ж склькох щиросердечних сил коштувало й, жагучий як ранше любляче, це самовладання. Вона дру-гому вддана буде столття йому врна. Н тн посто-роннего почуття не може зявитися на особ.

Незалежнсть Тетяни, неприступнсть, сдер-жанность, положення у свтл зачепили Онгна, взвол-новали його. Вона вже не сльська двчинка, а дорвейвню-задушлива княгиня, неприступна богиня роскош-ний, царствено Неви. Убитий, вгенй сда за лист.

Лист Онгна до Тетяни горить пристрастю; у ньому вже нема рон, нема свтсько помрност, свтсько маски, вдзначав Блнський. Але вже перш рядки цього листа вдрзняють його вд послання Тетяни:

Яке грке презренье

Ваш гордий погляд зобразить!

Яким злсним веселощам

Бути може, привд подаю!

Онгн, на вдмну вд Тетяни, не довря адреси-ту листа, вона уявля соб зловтху, щастя вд усвдомлення отомщения, зарозумлсть. Але адже цих якостей у Тетян несли не було й зявитися вже не могло.

Любов Тетяни вгенй так не зрозумв, та саму теж навряд чи розкусив. А той вогонь справд-го почуття, що терза серце й змусив недо-гда зробити перший крок, вгенй назива всього злее скрою нжност.

Тепер у нього змнилося вдношення до розумння щастя, тепер вн усвдомлю, що вльнсть спокй не можуть замнити любов щасливе смейне життя. Але це не утша героню, тому що Онгн не замислються про те, що Тетяна залишилася преж-нею: положення у свтл антрошки не перемнило . Чудово сказав про це Ф. М. Достовський: це та ж Таня, та ж колишня сльська Таня! Але саме колишню-те Онгн не зрозумв, вн не змг полюбити, не оцнив, зневажив нею. , зявися вона йому в колишньому образ, вн зневажив би Ларнй сей-година.

А щастя було так можливо, Так близько! з смутком зауважу Тетяна. Онгн так не зрозумв, що так натури, як вона, люблять один раз у житт. По-следние слова герон, адресован вгеню, явля-ются свдченням високого щиросердечного благородст-ва, морально чистоти, врност боргу, целомуд-рия.

Два листи Обо про любов, обо зовсм раз-ные. Вони дають ясне подання читачев про героя й герон, допомагають побачити, зрозумти, вдчути хн характери, прожити разом з ними маленьку година-тичку х духовно бограф