Що означать обожать Украну? за поемою Псня про Роланда 10

Вершиною французького середньовчного епосу стала Псня про Роланда. Поема збереглася в деклькох записах, але найкраще збергся так званий оксфордський рукопис, датований 1170 р. Автором Псн вважають жонглера Турольда, про що вказано в останньому роздл рукопису: Тут кнець настав Турольда джест1. В базу епосу покладен достоврн сторичн под. Повелитель франкв Карл Великий2 у 778 р. здйснив невдалий похд на спаню. Вн захопив клька спанських мст, обложив Сарагосу, але вимушений був повернутися на батьквщину. У Ронсевальськй ущелин на Карла напали баски, незадоволен, що французьке вйсько проходило хнми селами полями. Перебивши всх франкв пограбувавши обози, баски зникли так само раптово, як зявилися, вдйшовши тамними, тльки м вдомими стежками. Французам не вдалося здолати войовничий люд, в битв загинуло чимало славних вонв, серед яких у хронках згадувався й Хруотланд, маркграф Бретан. Карл навть не змг помститися нападникам рушив отдал. Проте в народнй уяв загибл рицар Карла перетворилися на могутнх, легендарних геров. У герочному епос ц под набули ншого забарвлення: невдалий завойовницький похд обернувся на визвольн змагання франкв проти маврв, Карл оспваний як повелитель-визволитель, а маркграф Бретанський став народним гером Роландом, эмблемой патрота, який вдда сво життя за визволення батьквщини. У Псн оповдаться про те, як повелитель Карл см рокв веде праведну вйну з сарацинами (маврами). У У-Х ст. боротьба з маврами вважалася богоугодною справою, тому що вони, будучи мусульманами, постйно загрожували християнськй вроп. Майже вс спанськ м100 захопив повелитель франкв, не пдкорилася йому тльки Сарагоса. Володар Сарагоси Марслй радиться з своми васалами, як м позбутися французького вйська. Мудрий Бланкандрн радить Марслю послати до Карла гнцв з багатими подарками й обцянкою, що вс сарагосц приймуть християнство, якщо франки знмуть облогу мста. Повелитель Карл радо прийма цю пропозицю. За порадою Роланда до сарацинв вдряджають його втчима Ганелона. Ганелон погоджуться, але пдозрю Роланда у пдступ проти нього виршу помститися. Так вн 100 на шлях зради. Ганелон, змовившись з Марслм, вмовля Карла повернутися на батьквщину. Вдхд франкського вйська мав прикривати загн Роланда. У Ронсевальськй ущелин на двадцятитисячне вйсько Роланда напало стотисячне вйсько Марсля. Франки, що бились як геро, загинули. Карл, почувши заклик Роландового рога, поспша на допомогу, розбива сарацинв й наверта тих, хто залишився оживляем, на християнство. Поема закнчуться стратою пдступного зрадника Ганелона. Темою поеми боротьба проти ноземцв та новрцв. Провдна думка Псн про Роланда нема нчого вищого за нтереси батьквщини, за волю долю. За часв Середньовччя ця думка була дуже важливою, адже середньовчн держави потерпали вд набгв завойовникв та чвар мж феодалами. Якнайкраще образов народного героя, який встав на захист втчизни, вдповдав образ замечательного рицаря Роланда, створений народною уявою. Граф Роланд мужнй могутнй вон, вдданий свому цариц й сповнений патротичних почуттв, рицар без ужасу докору. Роландов притаманн доблесть ршучсть, як допомогли йому стати найкращим военачальником Карлового вйська. Як почесний обовязок прийняв граф наказ короля прикривати тил франкського вйська; тльки про свою красуню-Францю дума вн, коли виршу прийняти нервний бй. Закони лицарсько чест забороняють Роландов благати про допомогу, вн вол краще загинути, нж порушити кодекс чест. Пропозиця Олвра затрубити у рг Олфант сприйматься Роландом як визнання слабкост, негдно хороброго рицаря. Вн вол прийняти нервний бй з сарацинами, який загрожу загибеллю всьому арргарду. Суворий характер Роланда надлений привабливими рисами постйност у дружб, врност служння Франц та правителев. Роланд деальний рицар, врний васал свого сюзерена захисник стинно ври християнства. В образ короля Карла втлен деалзован народн уявлення про разумного правосудного правителя. У поем вн зображуться двохсотрчним сивобородим стариком, надзвичайно мудрим розсудливим, лагдним до друзв суворим до ворогв зрадникв. Властива йому мудрсть не заважа тй пристраст, з якою вн ставиться до свого племнника Роланда. Карлов особливо важк не т величезн втрати, яких зазнав арргард у бою з сарацинами, а загибель дванадцяти перв насамперед Роланда, за смерть якого вн готовий мстити сарацинам, незважаючи на нов жертви. Повелитель в поем представником усього християнського свту в його боротьб з новрцями, непереможним вождем франкв, борцем за визволення сво крани.