цитати до виду михайлика з твору гуси лебед летять Андрана Кащенка

Хоч я й дуже люблю лс, але побоююсь його душ .

А ще я люблю, як з лсу несподвано вигулькне хатина, заскриплять вортця, побжать стежки до саду до пасчиська. люблю, коли березовий ск накрапа з жолобка.Люблю напасти на лсове джерело дивитись, як воно коловертнем викручуться з глибини. люблю, если гриби, обнявшись, мов брати, збирають на сво шапки росу. люблю восени по колна ходити в листв. Если так гарно червон калина пахнуть опеньки.

Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю ддусев, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по веснянй вод зллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на город не вважаю себе ленивым. Та в мене, коли послухати одних, слабксть, а если поврити ншим дурсть; саме вона й завда найбльшого клопоту та зла вже тод мен одн слова сяяли, мов зор, а нш туманили голову.

Я несли не був скиглм, терпляче зносив батг, хлудину, запотиличники

Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Если похолодало перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тльки це навчило так бгати, що потм нхто в сел не мг перегнати мене, чим я неабияк пишався.

Маряна gt; Михайлику: вчисята так учися, щоб ус знали, як-то мужицьк дти. Хай не кажуть н пани, н пдпанки, н рзна погань, що ми тльки бидло. Були бидлом, а тепер зась!