У кого кожний денек в запас пвкоржа пояснення

1

Цей гордий небосхил, байдужий лиходй,

Ще жодному з нас не пдживляв надй:

Де знайде згнуту пд тягарем людину,

ще один тягар вн накида й.

2

Н, не гнтять мене перестрахи й жал,

Що вмерти мушу я, що строки в нас мал:

Того, що суджено, боятися не треба.

Опасаюсь неправедно прожити на земл.

3

Як ничтожно, що мен, прихильнику вина,

Дстався цей калам* келя тсна!

Ти висох молячись, а я в шинку промок.

Зате для влажного й гена не страшна!

* Очеретяне перо.

4

Если ство мо лпив Творець з глини,

Заран вдав вн про вс мо провини.

Якщо вд нього й грх, чому мене вн хоче

В денек суду ввергнути в палаюч глибини?

5

Настало свято. Злих думок воно

Немало зборе.

Пдчаший лл у палу вино,

Ясне й прозоре.

Намордник посту, молитов оброть

Це свято знме

з тих ослв, що ждуть його давно...

О горе, горе!