твр-роздум на тему: роман"Червоне чорне" в дол Сореля

Фредерк Стендаль належав до письменникв XIX ст., як писали сво твори в епоху реалзму. У романах та повстях, як будувались з матералу дйсност, автори вдображали психологю людини, формування особистост пд впливом рзних обставин. За життя Стендаля як письменника оцнило небагато людей, та серед их були Бальзак, Гете, Пушкн. Бльшсть вважала його творчсть осколком прошедшего столетия.
Роман Червоне та чорне був написаний у 1830 роц, саме вн прославив мя Стендаля як провсника соцально-психологчно прози. Роман створювався на основ дйсного життвого випадку. 1-го разу Стендаль у Судовй газет натрапив на такий матерал: у грудн 1827 року Гренобльський трибунал слухав справу Антуана Берте, сина коваля, домашнього вчителя в дворянських смях, який стрляв у матр свох учнв. Ця сторя стала чудовим матеркрасном для майбутнього твору.
Головний герой роману Стендаля Жульн Сорель, син тесл. Вн народився та вирс у провнцйному мстечку Верр. Головний герой не був похожий на свох братв. Замсть фзично прац вддавав перевагу читанню книжок. Вн ненавидв свою отчизну, а т, в свою чергу, зневажали Жульна. Папаша Сорель вважав молодшого сина обузою для для себя. Рдн грубо ставились до нього, , мабуть, саме через це вн виховав у соб почуття недоври до оточуючих.
Новим етапом у дол Жульна ста життя в дом мера, де герой знайомиться з пан де Реналь. У серц молодо людини прокидаться почуття кохання, яке пробуджу його самовддансть та нжнсть. Вн без залишку вддаться почуттю. Логчн роздуми Жульна призводять до припущення, що бути щасливим означа мати багатство та владу. Але любов руйну вс ц хитросплетння розуму. лише пзнше, забувши про свою гординю, занурившись у потк нжност, Жульн пзна справжн щастя.
У семнар, куди потрапля потм Сорель, вн бачить лише лицемрнсть та фальш. Обцяючи свом учням порятунок на небесах та ситсть на земл, зути готують слпих у свой старанност служителв церкви.
Псля навчання в семнарських келях Сорель волею дол був закинутий у вищий свт Парижу, де панують сво звича та погляди. Юнак 100 особистим секретарем та бблотекарем маркза де Ла-Моля. Жульн вдчува надмрне та презирливе ставлення до для себя оточуючих. Не може не викликати захоплення ставлення Сореля до титулованих чинв. Як вн зневажа тих бдних розумом духом, як гордяться злее своми предками, багатством, вдомим родом, а не особистими якостями!
Жульн закоху в для себя аристократку гордячку Матильду де Ла-Моль. Вн вдчува моральне задоволення, тому що отримав перемогу над особою з вищого свту. ця марнославнсть вища за кохання. Безглуздий пострл у пан де Реналь в церкв обрива поступове самопзнання. Воно розкриваться в стихйнй душевнй криз. У душ Сореля руйнуться вра в найдорожче, у незаплямовану та потай богоутворюючу святиню. Спроба героя вбити кохану жнку це одночасно спроба самознищення, яка призводить його до гльйотини. Очкуючи на страту, Жульн пережива очищення. Н, здесь панують тваринн вдач спритних рвачв,- такий вирок устами пдсудного Сореля виносить життвому устрою цло сторично епохи Стендаль.
Червоне чорне не тльки сторя краху безсоромного ловця щастя. Це трагедя людини, яка запзнилася народитись. Трагедя в тому, що Сорель з минулого позичив соб кодекс чест, але дйснсть призвела його до безчестя. Свом пострлом подальшим снуванням Жульн Сорель вдкида вд себе всю брехню, яку ранше приймав за правду. Велика стина вдкриваться перед ним в останн дн життя. Вона поляга в тому, що щастя у звичайних почуттях, в разумнн кохати прощати, в искреннему тепл, в любов до ближнього.
Та вже все пропало Сорель гдно й спокйно несе свй хрест. Але, на думку автора, саме так постат, як його герой, свою загибеллю примушують замислитись над сенсом людського життя.