критика внутршньо та зовншньо полтики Англ у твор Мандри Гулвера даю

Головний герой твору, Гуллвер, потрапля у крану Ллоковю, де живуть дуже маленьк люди. Спочатку ц незвичайн люди зустрчають його досить-таки приязно, щиро: надають житло, приймають спецальн закони, як налагоджують його сплкування з мсцевими обитателями так, щоб воно було гармонйним та безпечним з обох бокв, забезпечують його харчами. Отдал Гуллвера знайомлять з звичаями крани, досить-таки дивними. Наприклад, щоб отримати мнстерську посаду, треба було взяти участь у змаганнях танцюриств на канат. Хто найвище пдстрибне, той отриму найвищу посаду державного службовця. няких там спецальних знань, розуму, вмння орнтуватися в полтиц й економц зовсм не потрбно! Це вже натяк на англйських мнстрв та придворних царедворцв, як обймають ц висок посади, зовсм не вдповдаючи м.
А чого варта перша особа держави, яка мену себе не королем, а саме мператором, що назива для себя вдрадою жахом всесвту, наймудршим найсильншим у свт (зрст якого дорвейвню трьом пальцям). А скльки титулв вн ма! Зрозумло, що Свфт мав на уваз англйського короля Георга , який перебував на англйському престол в 17141726 роках.


Потм Гуллвера знайомлять з полтичною системою крани: виявляться, що в Ллоков дв ворогуюч парт, вдом пд назвами Тремексенв Слемексенв, як вдрзняються одна вд одно тим, що прибчники одн з их "дуже полюбляють низьк пдбори, а ншо висок. Причому останн стверджують, що саме висок пдбори бльше за все вдповдають давньому державному устрою Ллпут. на цьому рунт мж ними вдбуваються найжорстокш сварки. Проте мператор наказав, що в державних установах слд носити злее низьк пдбори.
Ще бльш важлив обставини викликали жорстоку вйну, що ведуть мж собою дв велик мпер Ллоковя Блефуску: з якого ж таки боку треба розбивати яйця з тупого кнця чи, навпаки, з гострого? Цлком зрозумло, що тут деться про сучасну письменников Англю, поделену на прибчникв парт тор вгв, причому сам Свфт уже не врив жоднй з их. Мж Ллоковю та Блефуску ведеться сторчна вйна. Що ж мав на уваз автор твору? Звичайно ж, Сторчну вйну мж Англю Францю.