Придумати подорож Малюсенького царевича на якусь планетку. (за мотивами книги)

Махонький царевич живой на маленькй планет, яка була трохи бльше його самого. Живой вн по жесткому правилу: Встав вранц, вмився, привв для себя в порядок вдразу ж приведи в порядок свою планету. На його планет, як на будь-який нший, росли трави корисн (прост квти, як займали мало мсця нкого не турбували) шкдлив (баобаби). Якщо баобаб не розпзнавати вчасно, то потм вд нього вже не позбутися, якщо планета маленька, то баобаби, розрсшися, розрвуть на клаптики. Тому Малюсенький царевич трудився, любив милуватися заходом, але йому дуже не вистачало друга. 1-го разу з зерна, занесеного невдомо звдки, прорс крихтний паросток, не похожий на вс нш. Незабаром з нього виросла троянда. Вона була така прекрасна, що дух захоплювало, але горделива й уразлива. Махонький царевич навчався любити свою троянду, але був занадто молодий тому не розгадав за вивертами примхами сво квтки нжнсть. Квтка дарувала Малюсенькому принцу свй запах, освтлювала його життя, але, хоча вн полюбив прекрасну квтку радий був й служити, одного разу в його душ пробудилися сумнви, вн виршив вдправитися подорожувати з перелтними птахами. На першому астерод живой один-диний обитатель повелитель, для якого вс люди пддан. Це був абсолютний монарх, який не терпв непокорства, але добрий, тому вддавав тльки розумн накази. Хоча повелитель володв всього злее свою маленькою планетою, вн вважав, що волод й ншими планетками зрками, вн був востину повновладний монарх не знав няких меж обмежень. Повелитель вважав, що мудрсть правителя поляга в тому, щоб чекати сприятливих умов, а потм вже наказувати. Але корол насправд нчим не володють, вони тльки царюють. Малюсенький принц виршив, що владолюбство безглуздо, вн не захотв залишатися на першй планет порадив королю вддавати розсудлив накази, для того щоб вони виконувалися. На другий планет жила марнославна людина, якй здавалося, що вона найкраща, найбагатша всх розумнша, вс, ним захоплюються. Так люди глух до всього, окрм хвали. Малюсенький принц втк вд честолюбця, тому що честолюбство без всяких на те пдстав безглузде. На третй планет живой пяничка, який пив, щоб забути, що йому соромно пити. псля першо, псля друго, псля третьо планети Маленький принц переконувався, що доросл дуже, дуже, дуже дивний люд. На четвертй планет жила длова людина до тако мри зайнята, що при появ Махонького царевича навть голови не пдняла. Длова людина володла зрками, тому що до нього нхто не здогадався ними заволодти. Вн х рахував. Розпоряджався ними рахував перераховував, клав папрець з написаним на ньому клькстю зрок в банк задовольнявся цим. Але вд цього не було нкому няко корист. длова людина не змогла з цим сперечатися. Йому потрбно було багатство для того, щоб купувати зрки виходло замкнуте коло. Власнсть длово людини теж безглузда. Пята планета була менше за всх, на нй живой лхтарник, який запалював гасив лхтар, хоча на планет бльше нхто не жив. Малюсенькому царевичу бота лхтарника здалася корисною хоча б тому, що це було прекрасно. Лхтарник не був ледачим, залишаючись врним свому слову, мыслив не тльки про для себя, а й про свою планету. Шоста планета була величезною. На нй жив географ, що вивча моря, рчки, м100, пылай й пустел не зна, чи перебувають вони на його планет. Це був географ, а не мандрвник. Вн записував розповд мандрвникв перевряв х достоврнсть, фксував те, що нколи не змнються, не фксував ефемерне те, що повинно быстро зникнути. Махонький царевич подумав про те, що краса радсть недовговчна. Наука географа була бездушною. Сьома планета була Земля. Це була не ординарна планета. Маленький принц потрапив в пустелю зустрв змю, вона була не товстше пальця, але потужнше за будь-якого короля. На високй гор Малюсенький царевич розмовляв з ехом, потм побачив цлий сад троянд, познайомився з Лисом, зрозумв, що ми завжди у вдповд за того, кого приручили. Але н на махоньких планетах, н на великй Земл Махонький принц не зустрв нкого, хто мг би стати його ином, крм лхтарника втлення врност обовязку, врност надйно, але безглуздо. У свох подорожах Махонький царевич свом дитячим сприйняттям побачив свт таким, яким вн насправд: Нема у свт досконалост! Все краще, що в людин, робить слабкою. в простодушност Малюсенького царевича, укладена мудрсть людянс