твр Жноч образи роману П. Мирного "Хба ревуть воли, як ясла

Уявлення людини про життя, навколишнй свт складаться з мамино колисково, лагдного гласу, бабусино казки. Через усе життя проносимо ми свтл спогади про нжн мамин руки, турботу тривогу за свою дитину. Всх жнок, що зустрчаються на життвому шляху, прагнемо наблизити до деалу матер. А якщо на долю людини випали страждання, якщо не судилось матер дати синов щасливе дитинство? Чи не закарбуться це в пам'ят на все життя, чи не призведе до непоправних вчинкв?

Узкий знавець людсько натури Панас Мирний у роман "Хба ревуть воли, як ясла повн?", простежуючи, хто як потрапля на дно суспльства, важливу роль вдводить смейному вихованню.

Образ головного героя, Чпки, розкриваться через його ставлення до жнок, через х вплив на нього.

Перш уроки добросердечна, чулост до горя Чпка дстав вд сво баби. Вона, збднла вдова з козацького стану, все життя поневрялася в наймах, не мала н поля, н городку, н сво хати: "Жила в сусдах". Бита горем, невилазними злиднями, завжди рада шматку хлба, бабушка Оришка зберегла в соб, море людяност, доброзичливост й теплоти. все це прагнула передати диному онуков, якого обожала понад усе на свт. бля т любов й сама грлася. Вона розважлива, по-життвому разумна, знала багато казок, легенд, переказв. Оришка втлення народного свтогляду морал. До Чпки завжди була лагдною, несли не вдавалася до бйки, тихе, ласкаве слово куди бльше важило для хлоп'яти, нж материн стусани. Вд бабус вн перейняв чулсть до чужого горя. Першим страшним ударом у житт Чпки була погибель баби. Оришка найбльше виховувала онука не словами, а власним прикладом. "А бабушка така добросердечна була, до всх добросердечна...", такий пдсумок життя зробив Чпка.

Чому ж свтлим спогадом дитинства залишився образ баби, а не матер? толика трагчна. Змалку сиртство. Двкою жнкою найми. Не з любов, а задля притулку вже старою двкою вийшла замж за незнайомого чоловка. Ще не народивши сина, стала замжньою вдовою поняттям, яке не сумстилося з нормами селянсько мора л. А звдси деяк наговори, чутки про не у сел. Навть на боту найматися мусила в сусдньому сел у свому не брали. Невилазн злидн, постйна перевтома робили жорстокою: за найменшу провину обсипала Чпку прокльонами. На ласку н сил, н часу не мала. все-таки вона любляча мати. Плакала молилася, если хворв у дитинств, побгла до волост, коли дзналась про арешт.

Тяжко образив син, вигнав з хати. Невимовн були материнськ страждання, если дзналася, що Чпку вишмагали рзками солдати, вмить забула страшну виду.

Та материнська любов невддльна вд чест. Втративши землю, безсила у свому гор, вона намагаться не допустити сина до слизько дороги, заспокою його, що й без земл люди живуть. Погана слава про сина тльки збльшувала материнський бль.

У Мотр розвинене почуття гдност, гордост. Если Чпка одружився з багатою, Мотря не зрадла, бо боялася докорв про сво злидн. "Злидн та чесно нажит!". У цьому в не своя гордсть. Чеснсть роду головна цннсть народно морал. Саме ця засада не отдала й покрити страшний злочин сина змусила пти заявити на нього. У цьому найвища трагедйнсть образу.

Кажуть, що кохання звеличу людину. Чпка зустрв свою долю, яка стала носм доброти, людяност, стримуючою мощью в його розбйницьких замрах. Це Галя уособлення двочо краси, подружньо врност, чесност, нравственно чистоти. У стосунках з Галею найповнше розкриваться багатий внутршнй свт головного героя, його кращ людськ риси, роздуми, переживання. Двчина свою чистою совстю осудила розбйництво батькв. Награбований одяг, прикраси просто душать . Вона мряла тльки про чесне трудове життя. з повагою ставилась до свекрухи бдно вчно трудвниц, спвчувала тяжкй дол.

Вона щиро врила, що свом коханням вдверне Чпку вд злодйства, спряму на шлях трудового життя, пдтримувала його у добрих справах. Крах свох надй, сво безсилля виправити становище вона виливала палючими слзьми; останнй злочин Чпки не знесла, втратила розум покнчила життя самогубством.

Створюючи жноч образи, Панас Мирний прагне яскравше зобразити долю народу, вдтворити його погляди на добросердечно злобно, показати роль см' у формуванн особистост, прагне розбратися, що керу вчинками окремих людей.