Докладний переказ лось

Ось прокинувся и прислухався до звукв, що долинали з рчки, с був великий звр з широкими грудьми, а його роги нагадували осннй низькорослий кущ, з якого обнесло листя.


Старий самець звик до заповдника, до людей, але незрозумле трщання будило в ньому давнй страх, знайомий ще з життя в тайз. Лось проминув ялинник, байрак попрямував до улюблено галявини, там вн зустрв схд сонця став спускатися до рчки, щоб напитися води. Лд пд важким звром трщав поторохкував. Лось потягся до ополонки, крига пд ним проламалася, вн опинився у вод. Чим бльше намагався вискочити, тим глибше занурювався в льодяну кашу. Лось ревнув, кличучи на допомогу, оч в нього налилися кров'янистим Смутком. Вн вдчував, що так йому не вирватися. Подбне вдчуття Вже було, если за ним у тайз гналася зграя вовкв. Тод його врятували мисливц, як вдгнали хижакв.


Рчкова течя була на вигляд не така страшна, але невпинно тягла пд лд. Лось не припиняв спроб урятуватися, робив злее невелик передишки.


Два хлопчики, схож один на 1-го, як два гриби-пдберезники, вийшли з лсу на сберегал. Молодший побачив, як щось кучаться ополонц. Вн подумав, що то собака. Старший придивився й зро-разумв, що то лось провалився у воду. Хлопець узяв сокиру й почав прорубувати до берега хд, щоб звр мг випливти й вийти на млке. ось спочатку кидався, а потм зрозумв став чекати.


Брати не размышляли про небезпеку, яка пдстергала х самих на зрадливй веснянй криз. Лось вдчув пд собою млке, вискочив на лд, втрусився, подивився на дтей легенько почвалав до лсу. Дтям навть не врилося, що вони змогли врятувати такового большого звра. Раптом пролунав пострл лось упав. Брати не побачили мисливця й щодуху помчали до звра. м здавалося, що лось ось-ось пдведеться й пде, але той не ворушився.


До дтей пдйшов хнй рдний дядько Шпичак з рушницею. Вн був радий, насторожений. Молодший брат сказав, що цей лось з заповдника, вони його врятували. Дядько розсердився й зауважив, що звр все одно б утопився. Як будуть розумн й мовчатимуть, то дстануть м'яса, роги. Хлопц не вдповли й похали в напрям до заповдника.


Тепер Шпичаков й самому хотлося, щоб лось устав. Як тепер за мести слди? Адже хлопц обов'язково заявлять охорон заповдника!


Але лось навть не ворухнувся. розлогий кущик його рг теснее нколи не зазелен, не оживе.